Верхнечелюстной постимплантационный синдром: клинические наблюдения

Abstract

Описаны диагностика и лечение 2 больных верхнечелюстным постимплантационным синдромом. Для лечения использованы препараты с широким спектром фармакологического действия: мебифон, даларгин, вобэнзим. При достижение устойчивой ремиссии сохраняются факторы риска: качество кости по классификации Misch D3, толщина костной пластинки между наконечником импланта и дном верхнечелюстной пазухи − менее 0,5 мм, патологический тип термореактивности.

Описано діагностику і лікування 2 хворих з верхньощелепним постімплантаційним синдромом. Для лікування використані препарати з широким спектром фармакологічної дії: мебіфон, даларгін, вобензим. При досягнені стійкої ремісії зберігаються фактори ризику: якість кістки за класифікацією Misch D3, товщина кісткової пластинки між наконечником імпланта і дном верхньощелепної пазухи - менше 0,5 мм, патологічний тип термореактивності.

Diagnostics and treatment of 2 patients with maxillary postimplantation syndrome are described. The following drugs with wide range of pharmacological effects were applied for treatment: mebifon, dalargin, wobenzyme. At achievement of the stable remission, risk factors remain: bone quality according to the Misch D3 classification, bone plate thickness between the implant tip and the bottom of the maxillary sinus – less than 0.5 mm, pathological type of thermoreactivity.