Екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я

Abstract

Загальновідомо, що стоматологічне здоров'я дітей визначає здоров'я дорослих, і є інтегральним показником загального благополуччя суспільства. Світовий досвід свідчить, що за умов застосування сучасних технологій первинної та вторинної профілактики поширеність багатьох стоматологічних захворювань може бути суттєво зменшена. Мета дослідження – визначити екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я (на прикладі Ізмаїльського району). Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділу дитячої стоматології ДУ «Інститут стоматології НАМН України» протягом 2017–2019 рр. Було обстежено 300 дітей обох статей у віці 7; 12 та 15 років, які проживали у населених пунктах Ізмаїльського району. Проведено аналіз рівня еколого-гігієнічної безпеки у місцях проживання обстежених. Результати досліджень та їх обговорення. Показано, що упродовж останніх 10 років зберігається тенденція до зростання частоти карієсу та гінгівітів серед дітей препубертатного віку та підлітків. Серед 6-річних дітей відзначалися більш високі рівні поширеності карієсу та патології пародонта серед хлопців – КПВз – (0,23±0,1) бала, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9) %. Більш яскравими виглядають ці відмінності щодо стану зубів змінного прикусу: в дівчаток КПз – (3,8±1,0), у хлопців – (4,8±0,3) бала, КПп – відповідно (2,8±0,2) й (5,7±0,3) бала. Подібна картина спостерігається й у підлітків 12 років. У хлопців цього віку показник КПВз склав (2,6±0,3), а у дівчат – (1,8±0,2) бала, КПВп – відповідно (3,2±0,3) та (2,1±0,2) бала. Щодо показника РМА, то він серед дівчат складав (98,9±1,0) %, а серед хлопців – (104,3±1,8) %. З віком гендерні відмінності нівелювалися. Потребує пояснення, чому у дівчат-підлітків рівень КПВз сягав (4,5±0,3) року, а у хлопців – лише (2,0±0,2) року. Щодо КПВп, то цей показник склав у 15-річних дівчат – (2,2±0,2) року, а в хлопців – (5,3±0,4) (p<0,01). Поширення гінгівіту було більшим серед хлопців – (103,0±2,7) % (проти (17,3±0,9) % у дівчат). Питні води неоптимального мінерального складу споживали 41,7 % осіб, високий вміст рафінованих вуглеводів був притаманний раціонам 63,0 % обстежених дітей. Висновки. До екологічних детермінант стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я належать вживання фізіологічно неоптимальних питних вод та переважання у раціоні харчування рафінованих вуглеводів. Несприятливий вплив екологічних чинників на стоматологічне здоров'я дитячого населення посилюється з віком

It is well known that the dental health of children determines the health of adults, and is an integral indicator of the overall well-being of society. World experience shows that in the application of modern technologies of primary and secondary prevention, the prevalence of many dental diseases can be significantly reduced. The aim of the study – to determine the environmental determinants for the state of dental health of children of the Ukrainian Danube region (on the example of Izmail district) Materials and Methods. The study was performed at the Department of Pediatric Dentistry, Institute of Dentistry NAMN of Ukraine during 2017–2019. 300 children of both sexes aged 7, 12 and 15 who were living in the settlements of Izmail district were surveyed. The analysis of the level of environmental and hygienic safety in the places of residence of the examined Results and Discussion. It has been shown that was condukted over the past 10 years there has been a tendency towards an increase in the incidence of caries and gingivitis among prepubertal children and adolescents. Among 6-year-old children, there were higher levels of caries and periodontal pathology among young men – CPVz – (0.23±0.1) points, CPVP – (0.23±0.1), RMA – (87.4±4.9) %. These differences are more striking in relation to the condition of dentition teeth: for girls – (3.8±1.0), for boys – (4.8±0.3) points, PPC – (2.8±0.2) and (5.7±0.3) points respectively. A similar pattern is observed in adolescents 12 years old. In boys of this age, the KPUz indicator was (2.6±0.3), and in girls (1.8±0.2) points, KPUP – (3.2±0.3) and (2.1±0.2) points, respectively. Regarding the RMA index, it was (98.9±1.0) % among girls, and (104.3±1.8) % among boys. With age, the differences leveled. It requires an explanation why, in adolescent girls, the level of CPU reached (4.5±0.3) years, and in boys only (2.0±0.2) years. In terms of CPVP, this indicator was (2.2±0.2) years in 15-yearold girls, and (5.3±0.4) in boys (p <0.01). The prevalence of gingivitis was high among boys – (103.0±2.7) % (versus (17.3±0.9) % in girls). Drinking water of non-optimal mineral composition was consumed by 41.7 % of individuals, a high content of refined carbohydrates was inherent in the diets of 63.0 % of the examined children. Conclusion. The ecological determinants of the dental health of the children's population of the Ukrainian Danube are the use of physiologically non-optimal drinking water and the predominance of refined carbohydrates in the diet. The adverse effect of environmental factors on the dental health of the children's population is aggravated with age.

Общеизвестно, что стоматологическое здоровье детей определяет здоровье взрослых, и является интегральным показателем общего благополучия общества. Мировой опыт свидетельствует, что в условиях применения современных технологий первичной и вторичной профилактики распространенность многих стоматологических заболеваний может быть существенно уменьшена. Цель исследования – определить экологические детерминанты состояния стоматологического здоровья детского населения Украинского Придунавья (на примере Измаильского района). Материалы и методы. Исследование выполнено на базе отдела детской стоматологии ГУ «Институт стоматологии НАМН Украины» в течении 2017–2019 гг. Было обследовано 300 детей обоего пола в возрасте 7; 12 и 15 лет, проживавших в населенных пунктах Измаильского района. Проведен анализ уровня эколого-гигиенической безопасности в местах проживания обследованных. Результаты исследований и их обсуждение. Показано, что в течение последних10 лет сохраняется тенденция к росту частоты кариеса и гингивита среди детей препубертатного возраста и подростков. Среди 6-летних детей отмечались более высокие уровни распространенности кариеса и патологии пародонта среди юношей – КПВз – (0,23±0,1) балла, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9) %. Более яркими выглядят эти различия относительно состояния зубов сменного прикуса: у девочек КПз – (3,8±1,0), у мальчиков – (4,8±0,3) балла, КПп – соответственно (2,8±0,2) и (5,7±0,3) балла. Подобная картина наблюдается и у подростков 12 лет. У мальчиков этого возраста показатель КПУз составил (2,6±0,3), а у девочек – (1,8±0,2) балла, КПУп – соответственно (3,2±0,3) и (2,1±0,2) балла. Относительно показателя РМА, то он среди девушек составлял (98,9±1,0) %, а среди юношей – (104,3±1,8) %. С возрастом различия нивелировались. Требует объяснения, почему у девушек-подростков уровень КПУз достигал (4,5±0,3) лет, а у мальчиков – только (2,0±0,2) лет. По КПВп, то этот показатель составил в 15-летних девушек (2,2±0,2) лет, а у мальчиков – (5,3±0,4) (p<0,01). Распространение гингивита было большим среди мальчиков – (103,0±2,7) % (против (17,3±0,9) % у девочек). Питьевые воды неоптимального минерального состава потребляли 41,7 % лиц, высокое содержание рафинированных углеводов был присущ рационам 63,0 % обследованных детей. Выводы. К экологическим детерминантам состояния стоматологического здоровья детского населения Украинского Придунавья принадлежат употребление физиологически неоптимальных питьевых вод и преобладание в рационе питания рафинированных углеводов. Неблагоприятное влияние экологических факторов на стоматологическое здоровье детского населения усиливается с возрастом.