Динамика изменения цилиарного тела у больных регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной цилиохориоидальной отслойкой, в результате предоперационного противовоспалительного лечения

Abstract

Вступ. Відомо, що регматогенне відшарування сітківки, ускладнене циліохоріоїдальним відшаруванням, супроводжується наявністю внутрішньоочного запалення і гіпотонією. Однак в літературі ми не зустріли відомостей щодо стану війчастого тіла і його ролі у розвитку даної патології, а також характеру змін війчастого тіла в результаті лікування, спрямованого на усунення супутнього запалення і хоріоїдального відшарування. Мета дослідження - оцінити анатомічне положення і товщину війчастого тіла при регматогенному відшаруванні сітківки, ускладненому циліохоріоїдальним відшаруванням, і його зміни в результаті протизапального лікування перед вітректомією. Матеріал і методи. У 43 хворих на регматогенне відшарування сітківки, ускладнене циліохоріоїдальним відшаруванням (43 ока), проведено офтальмологічне обстеження (гострота зору, поле зору, біомікроскопія, офтальмоскопія, тонометрія, ультразвукове обстеження, в т.ч. війчастого тіла, до і після протизапального передопераційного лікування. Результати. Встановлено, що у всіх пацієнтів мало місце відшарування війчастого тіла, що поширювалося на судинну оболонку. Морфологічними особливостями війчастого тіла при його відшаруванні є набряк та дезорганізація зовнішніх шарів плоскої частини, що проявляється наявністю безлічі окремих дрібних косих волокон. В результаті лікування у всіх пацієнтів досягнуто циліохоріоїдальне прилягання та зменшення набряку війчастого тіла (товщина його понизилась від (0,83 ± 0,08) до (0,65 ± 0,09) мм, різниця склала (0,18 ± 0,07) мм, p <0,001). Висновки. Проведене протизапальне лікування перед вітректомією при регматогенному відшаруванні сітківки, ускладненому циліохоріоїдальним відшаруванням, призвело до відновлення анатомічного положення війчастого тіла і достовірного зменшення його набряку у всіх пацієнтів.

Background: Rhegmatogenous retinal detachment (RRD), if complicated by ciliochoroidal detachment (CCD), is accompanied by marked hypotony and intraocular inflammation. However, to the best of our knowledge, there is no literature on the state of the ciliary body, its role in the development of this pathology, and specificity of the changes in it following the treatment aimed at resolving concomitant inflammation and choroidal attachment. Purpose: To assess the anatomical position and thickness of the ciliary body and to investigate the changes in the latter over time following anti-inflammatory pre-vitrectomy treatment in RRD complicated by CCD. Materials and Methods: Forty-three patients (43 eyes) with RRD complicated by CCD underwent standard ophthalmological examination (including assessment of the level of visual acuity, biomicroscopy, ophthalmoscopy and ocular tonometry) and ultrasound biomicroscopy of the ciliary body, choroid and retina both before and following anti-inflammatory pre-vitrectomy treatment. Results: At the baseline, all subject eyes had ciliary body edema and ciliary body detachment extending into the choroid. In ciliary body detachment, the morphological features of the ciliary body included ciliary body edema and disorganization of the supraciliary layer of the pars plana, which was evident by the presence of multiple small oblique fibers. In all subject eyes, the treatment resulted in the achievement of reattachment of the choroid and the ciliary body as well as a reduction in ciliary body edema (total mean ciliary thickness reduced from 0.83 ± 0.09 to 0.65 ± 0.09 mm, with a difference of 0.18 ± 0.07 mm, P < 0.001). Conclusion: Preoperative anti-inflammatory treatment in RRD complicated by CCD resulted in restoration of the anatomical position of the ciliary body and a statistically significant reduction in ciliary body edema.