Диагностические критерии и результаты лечения шило-подъязычного синдрома

Abstract

Актуальність: шилопід’язичний синдром – захворювання, причиною якого є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки оточуючих його нервових, судинних і м'язових структур. Синдром проявляється хронічним болем в глибокому відділі бічної області обличчя, який ірадіює в корінь язика, глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку. Зважаючи на малу обізнаність про дане захворювання практичних лікарів, воно, як правило, не діагностується. Хворі з різними діагнозами лікуються у різних фахівців, найчастіше призначається симптоматичне лікування, яке виявляється мало ефективним або не дає взагалі будь-якого результату. Синдром спричиняє тяжкі страждання хворим, знижує якість їх життя. Мета дослідження: оцінити найбільш значущі клінічні ознаки даного захворювання, взаємозв'язок гіпертрофованого шилоподібного відростка з нейросудинними утвореннями шиї, удосконалення методів діагностики шило-під’язикового синдрому з виконуванням функціональних проб, при проведенні комп’ютерної томографії, та стан судинно-нервового пучка при його компресії гіпертрофованим шилоподібним відростком, ефективність консервативного та хірургічного лікування. Матеріали і методи: нами обстежено і проліковано 144 пацієнтів віком від 25 до 70 років, з них жінок було 103 (71,5%), чоловіків – 41 (28,5%), тривалість захворювання – від 1 року до 10-15 років. Використовувалась комп'ютерна томографія шилоподібних відростків з 3D-реконструкцією і контрастуванням магістральних судин шиї з проведенням функціональних проб. Результати дослідження та їх обговорення: Якість лікування оцінювалася за 5-бальною шкалою за кількістю зменшення балів і, відповідно, скарг хворих. Із загальної кількості хворих (144), успіх лікування в 0 балів оцінили 60 пацієнтів (41,7%), в 1 бал – 44 (30,5%), в 2-3 бали – 27 (18,7%), в 4-5 балів – 13 (9%), тобто, значущого ефекту від лікування досягнуто не було. Всім, у кого результат лікування оцінювався в 4-5 балів, пропонувався хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідної сторони. Висновки: дана проблема з клінічної точки зору мало вивчена і вимагає подальшого дослідження, та удосконалення методів діагностики шило під’язикового синдрому; гіпертрофія шилоподібного відростка не є основною причиною розвитку шилопід'язикового синдрому, важливе значення має ступінь відхилення відростка, та компресія судинно-нервового пучка при русі шилоподібного відростку; консервативне лікування в більшості випадків дає стійкий ефект, але вимагає повторного лікування через певний проміжок часу; хірургічне лікування повинно бути направлено на максимальну резекцію шилоподібного відростка проксимально, для видалення осі тиску на судинно-нервовий пучок.

Relevance: Styloid process syndrome – a disease which is caused by irritation of the styloid process of the temporal bone surrounding the nerve, vascular and muscle structures. The syndrome is manifested by chronic painin deep division of the facial area referred to the root of the tongue, throat and ear, dysphagia, symptoms of circulatory disorders of the brain. Because of the low awareness of the disease practical specialists usually miss the diagnoses. Patients with different diagnoses are treated by different specialists; most often the prescribed symptomatic treatment is ineffective or does not give any result at all. The syndrome causes severe suffering to patients, reduces the quality of life. Purpose of the study: Assess the most significant clinical signs of the disease, mutual work between hypertrophied styloid process with the neurovascular neck formations, the effectiveness of conservative and surgical treatment. Materials and methods: 144 people were examined and treated by us. Of these, 103 women (71,5%), 41 men (28,5%), aged 25 to 70 years. The disease lasts from one year until 10-15 years. Tomography of the styloid processes with 3D reconstruction and contrasting of the main vessels of the neck was used. Results of the study and the discussion: we proposed a grading scale for the quality of the treatment, the five-point scale. The quality of the treatment was assessed by the number of reduction in scores and, accordingly, patient complaints. Of the total number of patients – 144 people, the success of the treatment by 0 points was assessed by 60 people (that is, absence of any symptomatology) (41,7%), 1 point – 44 (30,5%), 2-3 points – 27 (18,7%), 4-5 points – 13 (9%), that is significant effect of the treatment was not achieved. To all those people with the result of the treatment was estimated at 4-5 points, respectively, was proposed an operative method of the treatment – the resection of the styloid process from the corresponding side. Conclusions: Because of the lack of knowledge of such important topic it is necessary to improve diagnostic methods. Hypertrophy of the styloid process is not the main reason of the development of styloid syndrome; the degree of deviation of the process is important. Conservative treatment in most cases has a lasting effect, but has repeated symptoms after a certain period of time; surgical treatment should be directed to the maximal resection of styloid process for decreasing the axis pressure on the neurovascular bundle of the neck.