Досягнення цільових показників лікування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від віку та серцево-судинного ризику

Abstract

Проаналізовані 120 медичних карт стаціонарних пацієнтів віком від 45 до 81 років (середній вік – 62,3±4,7 років), госпіталізованих з основним або супутнім діагнозом АГ. Проведений аналіз ефективності лікування пацієнтів з АГ, госпіталізованих в терапевтичне відділення Центру реконструктивної та відновної медицини (Університетська клініка) Одеського національного медичного університету в 2008–2010 рр., залежно від віку та рівня серцево-судинного ризику. Зроблено висновок, що у пацієнтів віком до 55 років серцево-судинний ризик залишається високим при адекватному контролі рівнів АТ через, насамперед, високу поширеність та недостатній контроль факторів ризику, що можуть бути модифіковані, а у більш старших пацієнтів (≥55 років) – також через високу частоту та важкість супутніх захворювань. Напрямками покращення контролю ризику у досліджених пацієнтів мають стати більш інтенсивна боротьба з факторами ризику, що пов’язані зі стилем життя, використання фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів та профілактика атеротромбозу.

The objectives of this study were to estimate the achievement of treatment goals in the patients with primary hypertension in dependence on age and cardiovascular risk level. METHODS: The study population consisted of 120 male (41) and female (79) residents of University Clinics of Odessa National Medical University hospitalized with hypertension between 2008–2010. In all of them the presence of cardiovascular risk factors, concomitant diseases and efficacy of management were estimated. RESULTS: Overall, among both men and women, patients were significantly more likely to have 2nd degree of hypertension with a lot of modified cardiovascular risk factors. Among patients, age differences in the frequencies of concomitant diseases (atrial fibrillation and chronic kidney disease) were revealed, that was a reason of prevalence individuals with high and very high cardiovascular risk. At time of discharge despite on achievement of goal blood pressure level the mostly patients keep high cardiovascular risk, because of non adequate control of dislipidemia and poor prevention of atherothrombosis. CONCLUSIONS: More targeted treatment approaches during hospitalization for high risk hypertensive patients are needed for elderly and older patients to improve their prognosis.

Проанализированы 120 медицинских карт стационарных больных в возрасте от 45 до 81 лет (средний возраст - 62,3 ± 4,7 лет), госпитализированных с основным или сопутствующим диагнозом АГ. Проведенный анализ эффективности лечения пациентов с АГ, госпитализированных в терапевтическое отделение Центра реконструктивной и восстановительной медицины (Университетская клиника) Одесского национального медицинского университета в 2008-2010 гг, в зависимости от возраста и уровня сердечно-сосудистого риска. Сделан вывод, что у пациентов в возрасте до 55 лет сердечно-сосудистый риск остается высоким при адекватном контроле уровня АД вследствие, прежде всего, высокой распространенности и недостаточного контроля факторов риска, которые могут быть модифицированы, а у более старших пациентов (≥ 55 лет) - также из-за высокой частоты и тяжести сопутствующих заболеваний. Направлениями улучшения контроля риска у исследованных пациентов должны стать более интенсивная борьба с факторами риска, связанных со стилем жизни, использование фиксированных комбинаций антигипертензивных препаратов и профилактика атеротромбоза.