Вплив препаратів багатовекторної дії на активність глутатіонпероксидази у крові та тканині нирок щурів під час моделюванні гострого пієлонефриту та супутнього цукрового діабету 1-го типу

Abstract

Мета дослідження: визначення активності ферменту антиоксидантної системи глутатіонпероксидази у плазмі крові та тканині нирок щурів за умови моделювання гострого пієлонефриту (ГП) та супутнього стрептозотоцинового цукрового діабету (ЦД) 1-го типу. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проводили на щурах лінії вістар масою 200–300 г у віці 8–9 міс. Тварини були розподілені на п’ять груп. Результати. При ГП активність глутатіонпероксидази у плазмі крові і в тканині нирок тварин була суттєво знижена, а при моделюванні у щурів ГП на тлі ЦД 1-го типу активність глутатіонпероксидази у плазмі крові знижувалась майже вдвічі щодо неускладненою ЦД 1-го типу форми запалення. Традиційний медикаментозний вплив (Тмв) сприяв лише розвитку тенденції до підвищення активності глутатіонпероксидази у плазмі крові і в тканині нирок. Активність ферменту залишалась вірогідно зниженою щодо норми. У разі запропонованого медикаментозного впливі препаратами багатовекторної дії активність глутатіонпероксидази у плазмі крові і в тканині нирок суттєво зростала відповідно до групи тварин з Тмв, на 48% покращила ферментативний стан плазми крові і на 38% в тканині нирок щодо групи тварин без медикаментозного впливу. Заключення. Слід вважати патогенетично значущими порушення процесу детоксикації пероксидів та гідроксидів у разі розвитку гострого пієлонефриту (ГП) при супутньому цукровому діабеті (ЦД) 1-го типу. Застосування препаратів багатовекторної дії сприяло підвищенню активності глутатіонпероксидази у плазмі крові та в нирках тварин при ГП з супутнім ЦД 1-го типу.

The objective: to determine the activity of the enzyme antioxidant system glutathione peroxidase in blood plasma and kidney tissues of rats in the simulation of acute pyelonephritis (OD) and concomitant streptozotocin diabetes mellitus (DM) type 1. Materials and methods. Experimental studies were performed on Wistar rats weighing 200–300 g at the age of 8–9 months. Animals were divided into five groups. Results. In acute pyelonephritis, the activity of glutathione peroxidase in blood plasma and in kidney tissues of animals was significantly reduced, and when simulated in acute pyelonephritis rats against the background of type I diabetes, the activity of glutathione peroxidase in blood plasma decreased almost twice, with respect to uncomplicated SD inflammation. Traditional CF contributed only to the development of a tendency to increase the activity of glutathione peroxidase in blood plasma and in kidney tissue. The enzyme activity remained significantly lower when compared with the norm. With the proposed drug exposure to multivectoral agents, the activity of glutathione peroxidase in plasma and in renal tissue increased significantly in accordance with the group of animals with TMB and improved the enzymatic state of plasma by 48% and by 38% in renal tissue relative to the group of animals without DE. Conclusion. It should be considered pathogenetically significant violations of the detoxification of peroxides and hydroxides in the development of acute pyelonephritis with concomitant type I diabetes mellitus. The use of multi-vector drugs promoted an increase in the activity of glutathione peroxidase in the blood plasma and in the kidneys of animals with acute pyelonephritis complicated by concomitant type I diabetes mellitus.

Цель исследования: определение активности фермента антиоксидантной системы глутатионпероксидазы в плазме крови и ткани почек крыс при моделировании острого пиелонефрита (ОП) и сопутствующего стрептозотоцинового сахарного диабета (СД) 1-го типа. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проводили на крысах линии Вистар массой 200–300 г в возрасте 8–9 мес. Животные были разделены на пять групп. Результаты. При ОП активность глутатионпероксидазы в плазме крови и в ткани почек животных была существенно снижена, а при моделировании у крыс ОП на фоне СД 1-го типа активность глутатионпероксидазы в плазме крови снижалась почти вдвое в отношении неосложненной СД формы воспаления. традиционный МВ (ТМВ) способствовал лишь развитию тенденции к повышению активности глутатионпероксидазы в плазме крови и в ткани почек. Активность фермента оставалась достоверно пониженной при сравнении с нормой. В случае предложенного медикаментозного воздействия препаратами многовекторного действия активность глутатионпероксидазы в плазме крови и в ткани почек существенно возрастала по сравнению с группой животных с ТМВ, на 48% улучшила ферментативный состояние плазмы крови и на 38% ткани почек относительно группы животных без МВ. Заключение. следует считать патогенетически значимыми нарушения процесса детоксикации пероксидов и гидроксидов при развитии острого пиелонефрита (ОП) при сопутствующем сахарном диабете (СД) 1-го типа. Применение препаратов многовекторного действия способствовало повышению активности глутатионпероксидазы в плазме крови и в почках животных при ОП с сопутствующим СД 1-го типа.