Билатеральные переломы пяточной кости составляют 11,7–20,7% всех повреждений данной локализации. Вопросы, касающиеся тактики лечения обсуждаемых повреждений, в доступной литературе достаточно противоречивы. Цель исследования. Ретроспективный анализ особенностей лечения и исходов билатеральных повреждений пяточной кости. Материалы и методы. В статье приведены результаты ретроспективного анализа лечения 49 больных с переломами обеих пяточных костей. Консервативные методы лечения использованы в 44,9% случаев. Среди оперативных методик (55,1%) были применены: закрыта я инструментальная репозиция в нашей модификации, чрескостный и накостный остеосинтез. Результативность проведенного исследования оценивали по шкале клиникофункциональных показателей AOFAS и FFI. Результаты. Исходы лечения изучены у 37 (65,3%) пациентов, со сроком наблюдения от 1 до 5 лет с момента травмы, что подтвердило эффективность оперативного лечения, а также реабилитационных мероприятий. Средний показатель исходов консервативного лечения в наблюдаемой группе повреждений по шкале AOFAS составил 61,2±2,1 баллов, по FFI – 42,0±1,1 балла, при оперативном, соответственно, 78,2±0,6 и 14,7±0,2 баллов (p˂0,05). Положительные результаты при консервативном
лечении билатеральных переломов пяточной кости получены у 21,62% больных, при оперативном – у 67,57%. При анализе отдаленных результатов лечения отмечено, что плохие исходы связаны с неэффективностью применения традиционных методов. Средний срок нетрудоспособности в этой группе составил 8,2±2,5 мес., в группе оперированных больных – 5,7±1,9 мес. Выводы. Проблема лечения билатеральных переломов пяточной кости требует дальнейшего усовершенствования малоинвазивных методик репозиции, позволяющих повысить надежность восстановления ее анатомии и обеспечить получение
благоприятных исходов повреждений данной локализации.
Білатеральні переломи п'яткової кістки становлять 11,7–20,7% всіх ушкоджень даної локалізації. Питання, що стосуються тактики лікування обговорюваних ушкоджень, в доступній літературі досить суперечливі. Мета дослідження. Ретроспективний аналіз особливостей лікування та результатів білатеральних ушкоджень п'яткової кістки. Матеріали і методи. У статті наведено результати ретроспективного аналізу лікування 49 хворих з переломами обох п'яткових кісток. Консервативні методи лікування використані в 44,9% випадків. Серед оперативних методик (55,1%) були застосовані: закрита інструментальна репозиція в нашій модифікації, черезкістковий і накістковий остеосинтез. Результативність проведеного дослідження оцінювали за шкалою клініко-функціональних показників AOFAS і FFI. Результати. Наслідки лікування вивчені у 37 (65,3%) пацієнтів, з терміном спостереження від 1 до 5 років з моменту травми, що підтвердило ефективність оперативного лікування, а також реабілітаційних заходів. Середній показник результатів консервативного лікування в досліджуваній групі пошкоджень за шкалою AOFAS склав 61,2±2,1 балів, за FFI – 42,0±1,1 бали, при оперативному, відповідно, 78,2±0,6 і 14,7±0,2 балів (p˂0,05). Позитивні результати при консервативному лікуванні білатеральних переломів п'яткової кістки отримані у 21,62% хворих, при оперативному – у 67,57%. При аналізі віддалених результатів лікування відзначено, що погані результати пов'язані з неефективністю застосування традиційних методів. Середній термін непрацездатності в цій групі склав 8,2±2,5 міс., у групі оперованих хворих – 5,7±1,9 міс. Висновки. Проблема лікування білатеральних переломів п'яткової кістки вимагає подальшого удосконалення малоінвазивних методик репозиції, які дозволять підвищити надійність відновлення її анатомії та забезпечать отримання сприятливих результатів ушкоджень даної локалізації.
Bilateral fractures of the calcaneus comprise about 11.7–20.7% of all lesions of this localization. Questions concerning the tactics of treatment of the discussed injuries in the available literature are quite controversial. Objective: retrospective analysis of treatment features and outcomes of bilateral fractures of the calcaneus. Materials and Methods. The article presents the results of retrospective analysis of treatment of 49 patients with fractures of both calcaneus. Conservative treatment methods were used in 44.9% of cases. Among the operative techniques (55.1%), closed instrumental reposition in our modification, plate and transosseous osteosynthesis were applied. The effectiveness of the study was evaluated using the scales of clinical and functional parameters (AOFAS and FFI). Results. Outcomes of treatment were studied in 37 (65.3%) patients with a follow-up period of 1 to 5 years from the date of injury, which confirmed the effectiveness of surgical treatment and rehabilitation measures. The average outcome of conservative treatment in the observed group
of injuries on the AOFAS scale was 61.2±2.1 points, FFI – 42.0±1.1 points, with operative, respectively, 78.2±0.6 and 14.7±0.2 points (p˂0.05). Positive results in conservative treatment of bilateral fractures of the calcaneus were obtained in 21.62% of patients, in the
case of operative treatment – in 67.57%. When analyzing the long-term results of treatment, it was noted that poor outcomes were associated with the ineffectiveness of traditional methods. The average period of disability in this group was 8.2±2.5 months, in the group of operated on patients - 5.7±1.9 months. Conclusions. The problem of treatment of bilateral fractures of the calcaneus requires further improvement of minimally invasive techniques of reposition, which can improve the reliability of the restoration of its anatomy and ensure favorable outcomes of damage of this localization.
