Interleukin-1 receptors antagonist intracerebral administrations anticonvulsive efficacy in conditions of kindling model of epileptogenesis

Abstract

The purpose of the work is to study the chronic convulsive activity intensity in conditions of picrotoxin-induced kindling and due to recombinant antagonist of interleukin-1 receptors introduction as well as registration of electrographic activity of brain structures and investigation of electrical potentials generated by subcortical structures in conditions of recombinant antagonist of interleukin-1 receptors administration. The experimental data are given showing the anticonvulsive action after recombinant antagonist of interleukin- 1 receptors intraperitoneal, intracerebral administrations. Recombinant antagonist of interleukin-1 receptors intrahippocampal, intranigral and intracerebroventricular microinjections resulted in anticonvulsive efficacy expressed mainly by seizure intensity decreasing. The most pronounced anticonvulsive effects were obtained after recombinant antagonist of interleukin-1 receptors intracerebroventricular microinjection which additionally characterized by the first seizure reactions latency increase and the number of rats with tonic-clonic seizures decrease. Less expressed anticonvulsive efficacy was registered in case of recombinant antagonist of interleukin-1 receptors both intrahippocampal and intranigral administrations. The authors conclude about the principal possibility of the anticonvulsive efficacy realization after recombinant antagonist of interleukin-1 receptors intraperitoneal and intracerebral administrations in conditions of experimental chronic epileptogenesis.

Метою роботи було дослідження інтенсивності хронічної судомної активності за умов пікротоксин-індукованого кіндлінга та внаслідок введень рекомбінантного антагоністу інтерлейкіну-1 рецепторів, а також реєстрація електрографічної активності утворень мозку та дослідження потужності електричних потенціалів, які генеруються підкірковими утвореннями мозку при введеннях рекомбінантного антагоністу інтерлейкіну-1 рецепторів. Подані дані експериментальних досліджень, які свідчать про розвиток протисудомної дії в разі внутрішньоочеревинних та внутрішньомозкових введень рекомбінантного антагоністу інтерлейкін-1 рецепторів. Його введення у вентральний гіпокамп, ретикулярну частину чорної речовини та у лікворну систему спричинило протисудомну дію, яка переважно виражалася зменшенням інтенсивності кіндлінг-індукованих судом. За умов внутрішньомозкових введень рекомбінантного антагоністу інтерлейкіну-1 рецепторів при кіндлінзі найбільш виражену протисудомну дію було зареєстровано при його внутрішньошлуночковій мікроін’єкції, яка додатково характеризувалася збільшенням латентного періоду перших судомних реакцій та зменшенням числа щурів з клоніко- тонічними нападами. Відносно менш ефективною була вираженість протисудомної дії внаслідок блокади інтерлейкін-1 рецепторів при внутрішньогіпокампальному та внутрішньонігральному введенні рекомбінантного антагоністу інтерлейкін-1 рецепторів, відповідно. Автори констатують принципову можливість розвитку протисудомного ефекту при експериментальній моделі хронічного епілептогенезу в разі внутрішньоочеревинних та внутрішньомозкових введеннях рекомбінантного антагоністу інтерлейкін-1 рецепторів.