Хирургическое лечение застарелых разрывов ахиллова сухожилия

Abstract

Авторами проведен анализ результатов лечения 56 больных с разрывами ахиллова сухожилия (А.С.), из которых у 24 – были застарелые повреждения, за период с 2011 по 2014 гг., по материалам травматологического центра (клинической базы кафедры травматологии и ортопедии с детской хирургией Одесского национального медицинского университета). Для пластики дефекта А.С. в поздние сроки после травмы предложено использовать аутотрансплантат – сухожилие m.peroneus longus с сохранением его места прикрепления, как питающей «ножки» и сухожильного влагалища, как аппарата скольжения.

Авторами проведений аналіз результатів лікування 56 хворих з розривами Ахіллова сухожилка (А.С.), з яких у 24– були застарілі пошкодження, за період з 2011 по 2014 рр. по матеріалам травматологічного центру (клінічної бази кафедри травматології та ортопедії з дитячою хірургією Одеського національного медичного університету). Для закриття дефекту А.С. в пізні строки після його пошкодження запропоновували використати ауто трансплантат – сухожилок m.peroneus longus з місцем його прикріплення, як питаючої «ніжки» та сухожилкової піхви, як апарату сковзання.

Damages of the Achilles tendon (AT) is relatively rare trauma which occurs in physically strong people in the age of 30–50 years. It happens at a distance of 3–8 cm from tuber calcanei. The treatment of neglected ruptures of the AT presents a challenge for every orthopaedic surgeon. There is a strong consensus for surgical treatment of such a trauma. A number of different surgical Techniques have been described including tendon transfers, free flaps or turndown flaps, local tissue augmentation etc. The overall risks of complications is high and in particular the risk for wound healing problem. In order to reduce the risk for wound healing problems a new, less complicated surgical technique was developed as described in this study. Methods. In this study we present a novel technique to bridge the rupture zone with tendinous part of m.peroneus longus. While making transposition of this auto tendon graft we preserve the place of its fixation as a source of blood supply and proper innervations. Among 56 patients with ruptures of AT, treated in Odessa Trauma Center, 24 were neglected. A tendon defect between three and eight centimeters were operated upon using the described novel technique. Functional outcome was reported after б months to 1, 5 years. Results. All tendon defects were successfully repaired. Early surgical complication in three patients were linked with superficial necrosis. Therewere no late complications. High patient satisfaction was reported for all patients. Conclusions. The new surgical technique with usage of auto tendon graft of m.peroneus longus seems to be safe and results with good patient outcome.