Роль прозапальних цитокінів у розвитку гострої та хронічної епілептичної активності

Abstract

Епілепсія є поширеним психоневрологічним захворюванням, що характеризується стійкими механізмами генерації спонтанних епілептичних нападів та дисфункцією емоціональних, поведінкових та когнітивних процесів. Незважаючи на прогрес у фармакотерапії та хірургічному лікуванні епілепсії, розуміння механізмів епілептогенезу, які перетворюють здоровий мозок на епілептичний, залишається обмеженим. Це є однією з суттєвих причин відсутності надійної стратегії профілактики набутої епілепсії, а її терапія залишається симптоматичною протисудомною. Результати клінічних спостережень та експериментальних досліджень на різних моделях епілепсії переконливо вказують на залучення імунної системи та запалення до механізмів епілептогенезу шляхом підвищення судомної готовності мозку, гіперактивації нейронів, формування аномальних нейронних мереж та генераторів спонтанної епілептичної активності (ЕпА).