Epidemiology of Parkinson’s disease in the Southern Ukraine

Abstract

Background. Parkinson’s disease (PD) is a slowly progressing neurodegenerative disease with accumulation of alpha-synuclein and the formation of Lewy bodies inside nerve cells. The prevalence of PD ranges from 100 to 200 cases per 100,000 population. However, in the Ukrainian reality, many cases of the disease remain undiagnosed, which affects the statistical indicators of incidence and prevalence. The purpose of the study is to compare PD epidemiological indices in the Southern Ukraine with all-Ukrainian rates. Material and methods. Statistical data of the Ministry of Health of Ukraine, public health departments of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions for 2015–2017 were analyzed. There were used the methods of descriptive statistics and analysis of variance. Results. Average prevalence of PD in Ukraine is 67.5 per 100,000 population – it is close to the Eastern European rate. The highest prevalence was registered in Lviv (142.5 per 100,000), Vinnytsia (135.9 per 100,000), Cherkasy (108.6 per 100,000) and Kyiv (107.1 per 100,000) regions. The lowest rates were in Luhansk (37.9 per 100,000), Kyrovohrad (42.5 per 100,000), Chernivtsi (49.0 per 100,000) and Ternopil (49.6 per 100,000) regions. In the Southern Ukraine, the highest prevalence of PD was found in Mykolaiv region. The prevalence was higher in urban area and in the districts located closely to the regional capital city. Based on the total population and demographic characteristics of Odesa, Mykolaiv and Kherson regions, it can be concluded that at least 40–50 % of patients with PD are left outside the sphere of medical care, and in some areas, this index is 80–90 %. Conclusions. To optimize the diagnostic process and standardize epidemiological data, it is necessary to intensify the work of centers of extrapyramidal diseases in all regions of Ukraine, including intracenter and intercenter information databases to obtain adequate and pertinent statistical data.

Актуальність. Хвороба Паркінсона (ХП) – повільно прогресуюче нейродегенеративне захворювання з накопиченням альфа-синуклеїну i утворенням тілець Леві всередині нейронів. Поширеність ХП становить від 100 до 200 випадків на 100 000 населення, однак в українській реальності багато випадків залишаються недіагностованими, що впливає на статистичні показники захворюваності та поширеності. Мета дослідження: порівняти епідеміологічні показники ХП на півдні України iз загальноукраїнськими даними. Матеріали та методи. Проаналізовано статичні дані Міністерства охорони здоров’я України, відділів охорони здоров’я Одеської, Миколаївської та Херсонської областей за 2015–2017 рр. Були використані методи описової статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Середня поширеність ХП в Україні становить 67,5 на 100 000 населення – це близько до рівня Східної Європи. Найбільша поширеність зареєстрована у Львівській (142,5 на 100 000), Вінницькій (135,9 на 100 000), Черкаській (108,6 на 100 000) i Київській (107,1 на 100 000) областях. Найнижчими показники були в Луганській (37,9 на 100 000), Кіровоградській (42,5 на 100 000), Чернівецькій (49,0 на 100 000) i Тернопільській (49,6 на 100 000) областях. На півдні України найбільшу поширеність ХП зареєстровано в Миколаївській області. Поширеність була вищою в містах та районах, розташованих близько до обласного центру. Виходячи із загальної чисельності населення та демографічних показникiв Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, можна зробити висновок, що принаймні 40–50 % пацієнтів із ХП залишаються поза сферою медичної допомоги, а в деяких районах цей показник становить 80–90 %. Висновки. З метою оптимізації діагностичного процесу та стандартизації епідеміологічних даних необхідно активізувати роботу центрів екстрапірамідних захворювань у всіх регіонах України, включаючи внутрішньоцентрові та міжцентрові інформаційні бази даних, для отримання адекватних та актуальних статистичних даних.

Актуальность. Болезнь Паркинсона (БП) – медленно прогрессирующее нейродегенеративное заболевание с накоплением альфа-синуклеина и образованием телец Леви внутри нейронов. Распространенность БП составляет от 100 до 200 случаев на 100 000 населения, однако в украинской реальности много случаев остаются недиагностированными, что влияет на статистические показатели заболеваемости и распространенности. Цель исследования: сравнить эпидемиологические показатели БП на юге Украины со всеукраинскими данными. Материалы и методы. Проанализированы статистические данные Министерства здравоохранения Украины, отделов здравоохранения Одесской, Николаевской и Херсонской областей за 2015–2017 гг. Были использованы методы опи- сательной статистики и дисперсионный анализ. Результаты. Средняя распространенность БП в Украине составляет 67,5 на 100 000 населения – это близко к уровню Восточной Европы. Наибольшая распространенность зарегистрирована во Львовской (142,5 на 100 000), Винницкой (135,9 на 100 000), Черкасской (108,6 на 100 000) и Киевской (107,1 на 100 000) областях. Самыми низкими показатели были в Луганской (37,9 на 100 000), Кировоградской (42,5 на 100 000), Черновицкой (49,0 на 100 000) и Тернопольской (49,6 на 100 000) областях. На юге Украины наибольшая распространенность БП зарегистрирована в Николаевской области. Распространенность была выше в городах и районах, расположенных близко к областному центру. Исходя из общей численности населения и демографических показателей Одесской, Николаевской и Херсонской областей, можно сделать вывод, что по меньшей мере 40–50 % пациентов с БП остаются вне сферы медицинской помощи, а в некоторых районах этот показатель составляет 80–90 %. Выводы. С целью оптимизации диагностического процесса и стандартизации эпидемиологических данных необходимо активизировать работу центров экстрапирамидных заболеваний во всех регионах Украины, включая внутрицентровые и межцентровые информационные базы данных, для получения адекватных и актуальных статистических данных.