Мета: дослідити напруженість адиктивного статусу (АС) у моряків торговельного морського флоту з різним рівнем психосоціального стресу (ПС) для визначення необхідності створення специфічних для даного контингенту
системних заходів з охорони їхнього психічного здоровʼя. Матеріали і методи. На засадах інформованої згоди з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2016–2019 рр. було обстежено 200 осіб представників морського торговельного флоту: 110 членів командного складу (КТФ) та 90 робітників (РТФ). Дослідження включало використання клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Результати. У результаті дослідження встановлено, що у представників торговельного морського флоту в міжрейсовий період виявлена підвищена напруженість АС за обʼєктами хімічного і нехімічного походження, рівень
якої прямо асоційований з вираженістю ПС. Загальним трендом динаміки АС у представників торговельного
морського флоту, як за обʼєктами хімічного, так і нехімічного походження, є збільшення інтенсивності адиктивної
реалізації з наростанням психосоціального стресового навантаження. Напруженість АС у РТФ є значно вищою, ніж у КТФ (крім роботи), в усіх межах адиктивної реалізації та діапазонах стресового навантаження. Серед осіб із низьким ПС, незалежно від професійної специфіки, напруженість АС адиктивними обʼєктами і хімічного, і нехімічного походження знаходиться в межах безпечного вживання, що значно відрізняється від АС в осіб з помірним і тяжким рівнем ПС. Захопленість хімічними обʼєктами (тютюн, кава/чай) в осіб із помірним рівнем ПС виражена в межах вживання зі шкідливими наслідками, з тяжким ПС – небезпечного вживання, а нехімічними – в межах вживання зі шкідливими наслідками зі зростанням показників асоційовано зі
збільшенням ПС. Висновки. Виявлені закономірності повинні враховувати при розробці специфічних заходів психотерапії і
психопрофілактики для даного контингенту, що становить перспективу цього дослідження.
Purpose: to investigate the intensity of addictive status in sailors of the merchant fleet with different levels of psychosocial stress, in order to determine the necessity of creating systemic measures for the protection of their mental health, specific for this contingent. Materials and Methods. Based on informed consent in compliance with the principles of bioethics and deontology, 200 representatives of the merchant fleet were surveyed during 2016–2019: 110 members of the command staff and 90 workers. The study involved the use of clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. Result. As a result of the research, it was found that the representatives of the merchant fleet during the postvoyage period increased intensity of the addictive status on objects of chemical and non-chemical origin, the level of which is directly associated with the severity of the psychosocial stress. The general trend of the dynamics of the addictive status in the representatives of the merchant fleet, both in terms of chemical and non-chemical origin, is an increase in the intensity of addictive realization with increasing psychosocial stress. The addictive status intensity in workers of the merchant fleet is significantly higher than in the command staff (except for work), in all the addictive realization range and stress load ranges. Among persons with low psychosocial stress, regardless of professional specific city, the intensity of the addictive status with addictive objects of both chemical and non-chemical origin is within safe use, which is significantly different from the addictive status in persons with moderate and severe levels of psychosocial stress. The addiction by chemical objects (tobacco, coffee/tea) in persons with moderate psychosocial stress is expressed within the limits of harmful effects, with severe psychosocial stress – dangerous use, and non-chemical ones – within the limits of harmful effects, with increasing indicators associated with increasing psychosocial stress. Conclusion. Identified patterns should be taken into account when developing specific measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent, which is the perspective of this study.
