Особливості психосоціального стресу й тривожно-депресивного реагування у представників командного і робітничого складу морського торговельного і пасажирського флотів

Abstract

Обстежено 300 моряків далекого плавання, серед яких було 200 представників морського торговельного флоту (110 членів командного складу та 90 матросів) та 100 працівників морського пасажирського флоту України (70 осіб командного складу та 30 – рядового) з використанням клініко-психопатологічного і психодіаг ностичного методів. Встановлено, що 63,0 % моряків далекого плавання (69,1 % представників командного складу й 58,9 % робітничого персоналу торговельного флоту та 57,1 % командирів й 66,7 % робітників – пасажирського флоту), мають ознаки психічної дезадаптації, які здебільшого не досягають клінічно окресленої вираженості. У міжрейсовий період у 18 % обстежених моряків далекого плавання, серед яких є представники усіх обстежених груп, діаг ностовано клінічно окреслені адаптаційні розлади, а саме, змішану тривожно-депресивну реакцію, пролонговану депресивну реакцію, розлад з переважанням порушення інших емоцій, а також зі змішаним порушенням емоцій і поведінки. Розподіл стресового навантаження й патологічного тривожно-депресивного реагування у командного і робітничого складу екіпажів далекого плавання є неодно рідним та асоційованим зі специфікою професійної діяльності. Синхронність динаміки зростання показників рівня стресового навантаження та погіршання стану психічного здоров’я обстежених аж до клінічно окрес лених адаптаційних розладів дають змогу дійти висновку про велику роль психосоціального і психологічного стресу у формуванні порушень психічного здоров’я у моряків далекого плавання, що треба брати до уваги під час розроблення специфічних заходів психо терапії і психопрофілактики для цього контингенту.

300 sailors of long-distance voyages were surveyed, including 200 merchant fl eet representatives (110 crew members and 90 sailors) and 100 workers of passenger-carrying fleet of Ukraine (70 crew members and 30 sailors). The study involved the use of clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. Indicated that 63.0 % of sailors of long-distance voyages, including 69.1 % of command staff representatives and 58.9 % of workers of merchant fleet, and 57.1 % of command staff and 66.7 % of workers of passenger-carrying fleet, have signs of mental maladaptation, which in most cases do not reach clinically defned severity. 18 % of the examined sailors of long-distance voyages, including representatives of all surveyed groups, were diagnosed with clinically delineated adaptation disorders, namely, mixed anxiety-depression, prolonged depressive reaction, disorder with predominance of disturbance of other emotions, as well as disorders of emotions and behavior. The distribution of stress load and pathological anxiety-depressive response in the command staff and workers of long-distance voyages is heterogeneous and associated with the specifcity of professional activity. The synchronicity of dynamics of the growth of indicators of level of stress and deterioration of mental health condition of the examined up to clinically defned adaptation disorders, allow to reach the conclusion about the signif cant role of psychosocial and psychological stress in the formation of mental health disorders in sailors of long-distance voyages that should be taken into account in the development of specif c measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent.

Обследовано 300 моряков дальнего плавания, среди которых было 200 представителей морского торгового флота (110 членов командного соста ва и 90 матросов) и 100 работников морского пассажирского флота Украины (70 человек командного состава и 30 – рядового) с использованием клинико-психопатологи ческого и психодиагности чес кого методов. Установлено, что 63,0 % моряков дальнего плавания (69,1 % представителей командного состава и 58,9 % рабочего персонала торгового флота и 57,1 % командиров и 66,7 % рабочих – пассажирского флота), имеют признаки психи чес кой дезадаптации, в основном не достигающие клинически очерченной выраженности. В межрейсовый период у 18 % обследованных моряков дальнего плавания, среди которых есть представители всех обследованных групп, диагностированы клини чес ки очерченные адаптационные рас ст ройства, а именно, смешанная тревожно-депрессивная реакция, пролонгированная депрессивная реакция, расст ройство с преобладанием нарушения других эмоций, а также со смешанным нарушением эмоций и поведения. Распределение стрессовой нагрузки и патологи чес кого тревожно-депрессивного реагирования у командного и рабочего состава экипажей дальнего плавания неоднородно и ассоциировано со спецификой профессиональной деятельности. Синхронность динамики роста показателей уровня стрессовой нагрузки и ухудшения состояния психи чес кого здоровья обследованных до клинически очерченных адаптационных расстройств позволяют сделать вывод о значительной роли психосоциального и психологи ческого стресса в формировании нарушений психи чес кого здоровья у моряков дальнего плавания, что следует учитывать при разработке специфических мер психотерапии и психопрофилактики для этого контингента.