Консервативна міомектомія: лікувальні підходи

Abstract

Проаналізовано результати 395 випадків міомектомій, виконаних за 14-річний період в клініках Одеського державного медичного університету. Використовували абдомінальну, лапароскопічну, гістероскопічну, вагінальну техніку, а також власну методику лапароскопічної асистенції вагінальної міомектомії. Відпрацьовані показання і протипоказання до кожної методики консервативної міомектомії (одиничні і множинні пухлини, субсерозна, інтрамуральна і субмукозна локалізація пухлин). Методом вибору можна вважати лапароскопічну міомектомію з лігатурною або безлігатурною технікою. Для видалення одиничних вузлів діаметром 4-7 см, локалізованих в задній стінці або дні матки, доцільно використовувати лапароскопічну асистенцію вагінальної міомектомії. Абдомінальна консервативна міомектомія є виправданою звичайно при великих (понад 7 см і численних міоматозних вузлах). Використання диференційованих підходів до консервативних міомектомій дозволило скоротити тривалість операції, частоту післяопераційних ускладнень, час

395 cases of myomectomy executed for 14-year period in the clinics of Odessa State Medical University have been analysed. Abdominal, laparoscopic, hysteroscopic, vaginal technique as wellas own method of laparoscopic assistance of vaginal myomectomy have been used. Indications and and contra-indications to each method of conservative myomectomy worked out (single and miltiple tumours, subserous, intramural and submucous localization of tumours). The method of choice can be considered as laparoscopic myomectomy with ligature or without ligature technique. For deleting of single myomas with a diameter 4-7 cm, localized in a posterior wall or fundal part of uterus, it is expedient to use laparoscopic assistance of vaginal myomectomy. Abdominal conservative myomectomy is usually justified at large (over 7 cm and numerous myomas). The use of differentiated approaches to conservative myomectomies allowed to shorten duration of operation, frequency of postoperative complications, time of patients’ stay in hospital and to improve the nearest and remote morphofunctional consequences of this operation.