Изучение влияния внутриутробной гипоксии и кариесогенного рациона на состояние зубочелюстной системы и тканей ротовой полости крыс

Abstract

Цель. Изучение влияния внутриутробной тканевой гипоксии и кариесогенного рациона у потомства этих крыс на состояние их зубочелюстной системы и ткани ротовой полости. Материалы и методы. Объектами исследований служили 43 белые крысы линии Вистар. Крысам-самкам предположительно с 10 по 19 дни беременности воспроизводили тканевую гипоксию введением в/брюшинно нитрита натрия (NaNO2) в дозе 10 мг/кг массы тела крыс. Длительность проведения опыта составила 30 дней. Результаты исследований. Гипоксия и ее сочетание с кариесогенным рационом вызывала значительные изменения в показателях сыворотки крови, зубочелюстной системы и тканей пародонта крыс, что свидетельствовало о развитии в них воспалительных явлений, нарушениях метаболизма межклеточного матрикса соединительной ткани, сдвигов метаболических маркеров, связанных с недостатком кислорода, резорбции костной ткани пародонта.

Goal. The study was to study the effect of intrauterine tis-sue hypoxia and cariogenic diet in the offspring of these rats on the state of their dentofacial system and tissues of the oral cavity. Materials and methods. The objects of research were 43 white rats of the Wistar strain. Female rats presumably from 10 to 19 days of gestation reproduced tissue hypoxia by administering sodium nitrite (NaNO2) at a dose of 10 mg / kg of rat body weight. The duration of the experiment was 30 days. Research results. Hypoxia and its combination with a cariesogenic diet caused significant changes in blood serum, dentition and periodontal tissues of rats, which indicated the development of inflammatory phenomena in them, metabolic disorders of the intercellular matrix of connective tissue, metabolic markers shifts associated with a lack of oxygen in periodontal bone resorption.

Вивчення впливу внутрішньоутробної тканинної гіпоксії і карієсогенного раціону потомства цих щурів на стан їх зубощелепної системи і тканин ротової порожнини. Матеріали та методи. Об'єктами досліджень служили 43 білих щурів лінії Вістар. Щурам-самкам імовірно з 10 по 19 дні вагітності відтворювали тканинну гіпоксію введенням в/ч нітриту натрію в дозі 10 мг / кг маси тіла щурів. Тривалість проведення досліду склала 30 днів. Результати досліджень. Гіпоксія і її поєднання з карієсогенним раціоном викликала значні зміни в показниках сироватки крові, зубощелепної системи і тканин пародонта щурів, що свідчило про розвиток в них запальних явищ, порушеннях метаболізму міжклітинноого матриксу сполучної тканини, зрушень метаболічних маркерів, пов'язаних з нестачею кисню, резорбції кісткової тканини пародонту .