Постшизофренічні депресії – проблемність діагностування

Abstract

Проблеми клінічної сутності депресій при шизофренії мають неоднозначну оцінку в різних дослідженнях. Деякі дослідники розглядають депресію як частину ядерної патології при шизофренії, що має біологічну природу. Також поширеним є уявлення про постшизофренічну депресію (ПШД) як наслідок нейролептичної терапії. Порівняно недавно виникла гіпотеза про існування психологічних механізмів у виникненні ПШД, згідно з якою перенесений психоз є дезадаптуючою життєвою подією. Аналіз літератури, присвяченої ПШД, вказує, що це етіологічно і патогенетично складний стан. Звертає на себе увагу, що лише в невеликій кількості робіт представлені клінічні різновиди даної патології. При цьому не існує чіткого уявлення про клініко-динамічні характеристики, умови адаптації в особистому та родинному житті, особливості соціального функціонування пацієнтів. Є підстави вважати, що вивчення цих аспектів ПШД представляє безперечний науковий інтерес і є пріоритетним Метою дослідження став аналіз існуючих наукових надбань в області психіатрії, психології та медицини для уточнення всіх клініко-діагностичних аспектів: етіології; патогенезу; клініки; визначення та нозологічної кваліфікації ПШД.

The problem of depression in schizophrenia is one of the most urgent in modern psychiatry, but there is still no generally accepted approach to both the diagnosis of these conditions and to practical recommendations for optimizing therapeutic approaches. Therefore, this work of the author is devoted to the analysis of the scientific and theoretical substantiation of the problem of post-schizophrenic depression (PSD). The methods were analysis and synthesis of existing scientific-theoretical and experimental research in the field of PSD. The purpose of the study was to analyze the existing scientific achievements in the field of psychiatry, psychology and medicine to clarify all clinical and diagnostic aspects: the etiology of pathogenesis; clinics; definition and nosological qualification of the PSD. Since the volume and content of PSD as an independent diagnostic category, first identified in the ICD-10 (1994) in the section "Schizophrenia," does not allow comprehensive clarification of all clinical and diagnostic aspects, but only actualizes the issue of their: the etiology of pathogenesis; clinics; definition and nosological qualification. The solution of these issues is closely connected with the clarification of the clinical and psychopathological content of schizophrenia as a nosological unit and the improvement of its taxonomy; hence the study of the PSD is becoming increasingly relevant in the modern period.