The problem of bleeding at different stages of treatment remains relevant for the
provision of surgical care. Various authors provide numerous diagnostic methods, which
are based on hemodynamic and hematological pathogenetic changes in the body.
We conducted a study of 2 groups of patients: 1 - with acute gynecological
pathology, 2 - women in labor after a cesarean section in urgent order.
The study analyzed the main hemodynamic and hematological parameters at the
stages: before the operating room, after the laparotomy, after the surgical treatment and
the late postoperative period. A comparative analysis of the data obtained was also carried
out.
With urgent gynecological surgical interventions, pathophysiological changes in
hemodynamic and hematological parameters take place. The most pronounced
hemoglobin index was from 114.2 ± 16.1 g/l to 97.4 ± 9.9 g/l. With urgent operative
delivery, hemodynamic and hematological parameters also have a pathogenetic reaction.
The most pronounced of them are ESR from 30.8 ± 10.4 mm/h to 33.3 ± 10.7 mm/h.
Despite the presence of an active source of bleeding in gynecological patients,
their hemodynamic parameters are more stable than in women in labor. Hematological
indicators, in the form of cellular composition, also differ more in women in labor than in
gynecological patients.
Актуальною для забезпечення хірургічної допомоги залишається проблема
кровотеч на різних етапах лікування. Різними авторами наводяться численні методи діагностики, в основі яких лежать гемодинамічні і гематологічні патогенетичні
зміни в організмі.
Нами проведено дослідження 2-х груп пацієнток: 1 - з гострою гінекологічною
патологією, 2 - породіллі після кесаревого розтину в ургентному порядку.
У дослідженні проаналізовано основні гемодинамічні і гематологічні показники на етапах: до операційному, після лапаротомії, після оперативного лікування та
пізньому післяопераційному періоді. Також проведено порівняльний аналіз отриманих даних.
При ургентних гінекологічних оперативних втручаннях мають місце патофізіологічні зрушення в гемодинамічних і гематологічних показниках. Максимально виражений показник гемоглобіну з 114,2 ± 16,1 г/л до 97,4 ± 9,9 г/л. При кесаревому розтині також мають патогенетичну реакцію гемодинамічні і гематологічні показники. Найбільш виражені з них - ШОЕ з 30,8 ± 10,4 мм/год до 33,3 ± 10,7 мм/год.
Незважаючи на наявність активного джерела кровотечі у гінекологічних хворих, гемодинамічні показники у них більш стабільні, ніж у породіль. Гематологічні
показники, у вигляді клітинного складу, також більше відрізняються у породіль, ніж
у гінекологічних хворих.
Актуальным для обеспечения хирургической помощи остается проблема кровотечений на разных этапах лечения. Различными авторами приводятся многочисленные методы диагностики, в основе которых лежат гемодинамические и гематологические патогенетические изменения в организме.
Нами проведено исследование 2-х групп пациенток: 1 - с острой гинекологической патологией, 2 - роженицы после кесарева сечения в ургентном порядке.
В исследовании проанализированы основные гемодинамические и гематологические показатели на этапах: до операционном, после лапаротомии, после
оперативного лечения и позднем послеоперационном периоде. Также проведен
сравнительный анализ полученных данных.
При ургентных гинекологических оперативных вмешательствах имеют место
патофизиологические сдвиги в гемодинамических и гематологических показателях. Наиболе выраженный показатель гемоглобина с 114,2 ± 16,1 г / л до 97,4 ± 9,9
г / л. При ургентных оперативных родоразрешениях также имеют патогенетичну
реакцию гемодинамические и гематологические показатели. Наиболее выраженные из них — СОЭ с 30,8 ± 10,4 мм / ч до 33,3 ± 10,7 мм / час.
Несмотря наличие активного источника кровотечения у гинекологических
больных, гемодинамические показатели у них более стабильны, нежели у рожениц. Гематологические показатели, в виде клеточного состава, также больше отличаются у рожениц, чем у гинекологических больных.
