Выбор санационной среды при лечении острого распространенного гнойного перитонита методом лапаростомии в сочетании с программированными санациями брюшной полости

Abstract

Накопленный клинический опыт и анализ собственных результатов лечения пациентов с тяжелыми формами острого распространенного гнойного перитонита, говорит о нарастающей актуальности данной проблемы. Целью данного исследования явилось определение наиболее оптимальной санационной среды при выполнении программных санаций брюшной полости при остром разлитом гнойном перитоните. Исследованы результаты лечения 79 пациентов с тяжелыми формами острого распространенного гнойного перитонита. После лапаротомии и выполнения биопсии проведено квалитативное и квантитативное морфологическое исследование воспалительного процесса в брюшине на фоне этапных санаций брюшной полости двух групп пациентов с острым распространенным гнойным перитонитом до и после проведения программных санаций брюшной полости с применением р-ра октенидина дигидрохлорида и физиологического раствора. В результате исследования авторы пришли к выводу, что применение, как бы казалось разных санирующих сред не повлияло на основные морфометрические показатели исследуемых биоптатов брюшины после санации брюшной полости. Это подтверждает теорию «механического очищения» брюшной полости, а санация брюшной полости не зависит от качественного состава санирующей среды.

Накопичений клінічний досвід і аналіз власних результатів лікування пацієнтів з важкими формами гострого розповсюдженого гнійного перитоніту, говорить про збушуюся актуальність даної проблеми. Метою даного дослідження було визначення найбільш оптимального санаційного середовища при виконанні програмних санацій черевної порожнини при гострому розлитому гнійному перитоніті. Досліджено результати лікування 79 пацієнтів з важкими формами гострого поширеного гнійного перитоніту. Після лапаротомії та виконання біопсії проведено квалітативну і квантитативне морфологічне дослідження запального процесу в очеревині на тлі етапних санацій черевної порожнини двох груп пацієнтів з гострим розповсюдженим гнійним перитонітом до і після проведення програмних санацій черевної порожнини із застосуванням розчину октенідіна дигідрохлориду і фізіологічного розчину. В результаті дослідження ми прийшли до висновку, що застосування, як би здавалося різних санаційних середовищ не вплинуло на основні морфометричні показники досліджуваних біоптатів очеревини після санації черевної порожнини. Це підтверджує теорію «механічного очищення» черевної порожнини, а санація черевної порожнини не залежить від якісного складу сануючого середовища.

The accumulated clinical experience and analysis of our own results of treatment of patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis, speaks about the growing urgency of this problem. The aim of this study was determination of the most optimal medium sanation during execution programs of the abdominal cavity sanitation in acute diffuse purulent peritonitis. Was studied the treatment results of 79 patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis. After laparotomy and performing a biopsy was conducted qualitative and quantitative morphological study of the inflammatory process in the peritoneum on the background of the landmark of the abdominal cavity sanitation of two groups of patients with acute widespread purulent peritonitis before and after carrying out the programmatic sanitation of the abdominal cavity, using a solution of octenidine dihydrochloride and saline solution. In the result of study, authors came to the conclusion, that the application, as it seemed different sanation mediums do not affect on the basic morphometric parameters of the studied biopsies of the peritoneum after sanitation of abdominal cavity. This confirms the theory of "mechanical purification" of the abdominal cavity, and sanitation of the abdominal cavity does not depend on the qualitative composition of the sanation medium.