Мета роботи – на основі емпіричного досвіду, та попередньо проведеного дослідження
ефективності лікування пацієнтів з психічними розладами, які маніфестували в
інволюційном періоді життя, розроблено алгоритм короткофокусної психодинамічно
орієнтованої психотерапії як методу вибору для даної когорти пацієнтів.
The psychoanalytic paradigm allows us to conceptualize involutional psychosis as a result of the decompensation of a narcissistic personality structure when it encounters the existential problems of aging. Involution is a time “taking stock”, which has to do with the need to be aware of the finite nature of one’s existence, one’s physical, psychological vulnerability, loneliness and lack of professional and personal actualization. The symptoms of involutional depression or paranoia-like symptoms in this context are a form of the patient’s resistance of this awareness, since they allow coping with the traumatic reality in a pathological and non-constructive way, and avoiding the need to reflect on the extent of the changes and one’s helplessness in front of these changes.
