Актуальність. Пацієнти з морбідним ожирінням
перед хірургічним лікуванням шляхом баріатричної хірургії
повинні пройти езофагогастродуоденоскопію (ЕГДС), яка
в основному виконується з внутрішньовенною седацією.
Мета цього дослідження – показати зміни даних низькочастотної п’єзотромбоеластографії (НПТЕГ) від вихідного
рівня при надходженні до певного рівня після ЕГДС. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь пацієнти віком
25–45 років із індексом маси тіла ≥ 35 кг/м2, яким належало
пройти лапароскопічну баріатричну операцію (n = 58). Усі пацієнти не отримували антитромботичну/антикоагулянтну терапію, не мали клінічних ознак тромбозу ні в одному
з судинних відсіків і повинні були пройти передопераційну ЕГДС із седацією шляхом внутрішньовенного введення
пропофолу 1%. Дані НПТЕГ збирали під час надходження і
через 5 ± 3 хв після ЕГДС. Зміни гемодинамічних параметрів
були в інтервалі 15,0 ± 3,2 %; цільові досягнуті рівні седації
були 6c–7d за модифікованою шкалою седації Рамсі (MRSS).
Результати. Константами згортання крові, перевіреними
НПТЕГ, були: інтенсивність контактної коагуляції (ІКК),
інтенсивність коагуляційного драйву (ІКД), максимальна
щільність згустку (MA) і фібринолітична активність – індекс ретракції і лізису згустку (ІРЛЗ). При надходженні ми
отримали невелике збільшення всіх показників у цій групі
пацієнтів: ІКК – на 23, 57 %, ІКД – на 32,68 %, MA – на
74,52 %, ІРЛЗ – на 91,18 % вище від норми. Троє пацієнтів
були виключені через необхідність штучної вентиляції легенів. Після ЕГДС ми отримали значне збільшення всіх показників: ІКК – на 15,14 %, ІКД – на 36,35 %, MA – на
24,41 %, ІРЛЗ – на 27,61 % вище від вихідного рівня. Висновки. ЕГДС із седацією шляхом внутрішньовенного введення
пропофолу 1% у хворих із морбідним ожирінням викликає
значні зміни в даних НПТЕГ в бік гіперкоагуляції. Подальші
дослідження повинні бути виконані, щоб встановити етіологію цього процесу (зміни в гемодинаміці і т.д.) та створити
алгоритм для даної процедури в цій групі пацієнтів.
Background. Patients with morbid obesity before bariatric
surgery should undergo esophagogastroduodenoscopy (EGDS),
which is mostly performed with intravenous sedation. The purpose
of this study was to show the changes in low-frequency piezothromboelastography
(LPTEG) data from baseline upon admission to the
certain level after EGDS. Materials and methods. Patients aged 25–
45 years with body mass index ≥ 35 kg/m2, who need to undergo
laparoscopic bariatric surgery (n = 58), were included in this study.
All the patients did not receive antithrombotic/anticoagulant treatment,
had not clinical signs of thrombosis in any of the vascular
compartments and must undergo pre-operative EGDS with sedation
by intravenous 1% propofol infusion. The LPTEG data were
collected upon admission and 5 ± 3 min after EGDS. The changes
in the hemodynamic parameters were within 15.0 ± 3.2 %; the targeted
achieved levels of sedation were 6c-7d on Modified Ramsay
Sedation Scale. Results. Blood coagulation constants checked by
LPTEG were: intensity of contact coagulation (ICC), intensity of
coagulation drive (ICD), maximum clot firmness (MCF) and fibrinolytic
activity — index of clot retraction and lysis (ICRL). Upon
admission, a slight increase in all measurements was noted in this
group of patients: ICC – by 23.57 %, ICD – by 32.68 %, MCF –
by 74.52 %, ICRL – by 91.18 % above normal. Three individuals
were excluded due to the need for mechanical ventilation. After
endoscopy, we detected a significant increase in all measurements:
ICC – by 15.14 %, ICD – by 36.35 %, MCF – by 24.41 %,
ICRL – by 27.61 % above baseline. Conclusions. The EGDS with
sedation by intravenous infusion of 1% propofol in patients with
morbid obesity causes significant changes in LPTEG data towards
hypercoagulation. Further researches should be performed to establish
the etiology of this process (changes in hemodynamics, preprocedure
fasting, etc.), and to create a guideline for this procedure
in such patients.
Актуальность. Пациенты с морбидным ожирением перед хирургическим лечением путем бариатрической хирургии должны пройти эзофагогастродуоденоскопию (ЭГДС), которая в основном выполняется с внутривенной седацией. Цель этого исследования – показать изменения данных низкочастотной пьезотромбоэластографии (НПТЭГ) от исходного уровня при поступлении до определенного
уровня после ЭГДС. Материалы и методы. В исследовании участвовали пациенты в возрасте 25–45
лет с индексом массы тела ≥ 35 кг/м2, которым предстояло пройти лапароскопическую бариатрическую операцию (n = 58). Все пациенты не получали антитромботическую/антикоагулянтную терапию,
не имели клинических признаков тромбоза ни в одном из сосудистых отсеков и должны были пройти
предоперационную ЭГДС с седацией путем внутривенного введения пропофола 1%. Данные НПТЭГ собирали при поступлении и через 5 ± 3 мин после ЭГДС. Изменения гемодинамических параметров были в
интервале 15,0 ± 3,2 %; целевые достигнутые уровни седации были 6c–7d по модифицированной шкале
седации Рамси (MRSS). Результаты. Константами свертывания крови, проверенными НПТЭГ, были:
интенсивность контактной коагуляции (ИКК), интенсивность стимуляции коагуляции (ИКД), максимальная плотность сгустка (MA) и фибринолитическая активность – индекс ретракции и лизиса
сгустка (ИРЛС). При поступлении мы получили небольшое увеличение всех показателей в этой группе
пациентов: ИКК – на 23, 57 %, ИКД – на 32,68 %, MA – на 74,52 %, ИРЛС – на 91,18 % выше нормы.
Три пациента были исключены из-за необходимости искусственной вентиляции легких. После ЭГДС мы
получили значительное увеличение всех показателей: ИКК – на 15,14 %, ИКД – на 36,35 %, MA – на
24,41 %, ИРЛС – на 27,61 % выше исходного уровня. Выводы. ЭГДС с седацией путем внутривенного
введения пропофола 1% у больных с морбидным ожирением вызывает значительные изменения в данных
НПТЭГ в сторону гиперкоагуляции. Дальнейшие исследования должны быть выполнены, чтобы установить этиологию этого процесса (изменения в гемодинамике и т.д.), создать алгоритм для данной процедуры в этой группе пациентов.
