Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному
етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків. Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків. Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими. Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного
годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.
Obesity is one of the most important non-communicable epidemics of the 21st century. Rapid weight gain during first year of life is considered as a risk factor for childhood and adolescence obesity. Pediatricians play a central role in shaping healthy diets and combating
the childhood obesity epidemic. It is necessary to optimize the teaching of child nutrition in the undergraduate and postgraduate studies, first and foremost, this concerns breastfeeding. Purpose of the study: optimization of infant feeding practices by updating the content of continuing medical
education for physicians to improve their parental counseling skills. Materials and methods of research. A voluntary, anonymous survey of 40 primary care physicians on their infant feeding recommendations was conducted by random sampling. With the help of Google Forms, doctors were asked to answer 20 online survey questions. The prevalence of self-reported physician recommendations has been compared with current Guidelines for Infants and Young Toddler (2017) and parental self-reported responses, which reflects existing infant feeding practices.
Results of the study and their discussion. It has been found that physicians spend an average of 15-20 minutes on counseling about breastfeeding, complementary foods or assessment and correction of feeding in the second part of the first year of life. Only 27.5% of doctors did not have difficulties in counseling parents. According to doctors, enhancement of counseling algorithms (42.5%) and printed material for parents (55%) could help to improve parental counseling practices. The main recommendations of doctors on breastfeeding, the timing of complementary feeding and the general list of supplementary foods are modern and have a significant impact on the practice of breastfeeding. In doing so, evidence-based recommendations provided by Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017) regarding iron-rich foods, potential high-allergenic foods, non-recommended foods, and responsive feeding have proven to be new to some physicians. Conclusion. In order to optimize the practice of breastfeeding, it is necessary to improve the training of pediatricians and family doctors during undergraduate studies and continuing postgraduate education. In the undergraduate program, greater emphasis should be placed on developing such competencies as effective communication of physicians with parents, and the elements of breastfeeding counseling and responsive breastfeeding may be included in the list of objective structured clinical exam skills. Continuing postgraduate physician education provides for continuous updating of knowledge as updated evidence-based recommendations emerge. The Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017) can now be offered as a prototype for national infant and toddler feeding guidelines, and the information contained therein is being disseminated.
Ожирение – одна из важнейших неинфекционных эпидемий XXI века. Быстрое увеличение веса на первом году жизни рассматривается как фактор риска ожирения в детском и подростковом возрасте. Педиатры играют центральную роль в формировании здорового питания и борьбе с эпидемией детского ожирения. Необходимо оптимизировать преподавание
вопросов питания детей на до дипломном и последипломном этапах, в первую очередь, это касается вскармливания детей.
Цель исследования: оптимизация практики вскармливания младенцев путем обновления содержания непрерывного медицинского образования врачей для улучшения их навыков консультирования родителей. Материалы и методы исследования. Методом случайной выборки проведено добровольное, анонимное анкетирование 40 врачей, оказывающих первичную помощь, касающееся их рекомендаций по вскармливанию младенцев. С помощью сервиса Google Forms врачей
просили ответить на 20 вопросов анкеты on-line. Распространенность рекомендаций врачей (self-reported) сравнивали, как с современными рекомендациями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так и с ответами родителей (self-reported), отражающими существующую практику кормления младенцев. Результаты исследования и их обсуждение. Установлено, что во время приема ребенка первого года жизни врачи тратят в среднем 15-20 минут на консультирование по вопросам грудного вскармливания, введения прикорма или оценки и коррекции вскармливания во втором полугодии. Не испытывали трудностей при консультировании родителей только 27,5% врачей. По мнению врачей, улучшению практики консультирования родителей могло бы способствовать наличие четких алгоритмов консультирования (42,5%) и печатного материала для родителей (55%). Основные рекомендации врачей по грудному вскармливанию, времени введения прикорма и общего перечня продуктов дополнительного питания являются современными и достоверно влияют на практику кормления детей. При этом, основанные
на доказательствах рекомендации, представленные Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), в отношении продуктов прикорма, обогащенных железом, потенциальных высоко аллергенных продуктов, не рекомендуемых продуктов и респонсивного кормления, оказались для части врачей новыми. Выводы. Для оптимизации практики кормления младенцев, необходимо усовершенствовать подготовку педиатров и семейных врачей на додипломном этапе и во время непрерывного последипломного образования. В программе додипломного обучения необходимо уделять большее внимание формированию таких компетенций, как эффективное общение врачей с родителями, а элементы консультирования по грудному вскармливанию и респонсивному кормлению младенцев могут быть включены в перечень навыков объективного структурированного клинического экзамена. Непрерывное последипломное образование врачей предусматривает постоянное обновление знаний по мере появления обновленных рекомендаций, основанных на доказательствах. В настоящее время Feeding Guidelines for Infants
and YoungToddler (2017) можно предлагать в качестве прототипа национального постановления по вскармливанию новорожденных и младенцев, а данные, которые в ней содержатся распространять.
