Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Котова, Н. В. | ua |
dc.contributor.author | Старець, О. О. | ua |
dc.contributor.author | Хіменко, Т. М. | ua |
dc.contributor.author | Геращенко, Ю. О. | ua |
dc.contributor.author | Коваленко, Д. А. | ua |
dc.contributor.author | Kotova, N. V. | en |
dc.contributor.author | Starets, O. O. | en |
dc.contributor.author | Khimenko, T. M. | en |
dc.contributor.author | Herashchenko, Y. O. | en |
dc.contributor.author | Kovalenko, D. A. | en |
dc.contributor.author | Котова, Н. В. | ru |
dc.contributor.author | Старец, Е. А. | ru |
dc.contributor.author | Хименко, Т. Н. | ru |
dc.contributor.author | Геращенко, Ю. А. | ru |
dc.contributor.author | Коваленко, Д. А. | ru |
dc.date.accessioned | 2020-07-17T07:57:17Z | |
dc.date.available | 2020-07-17T07:57:17Z | |
dc.date.issued | 2020 | |
dc.identifier.citation | Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків / Н. В. Котова, О. О. Старець, Т. М. Хіменко та ін. // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. – 2020. – Т. 10, № 1 (35). – С. 14–21. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/7614 | |
dc.description.abstract | Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження. Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017). Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line. Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2σ у 22,6 %, вище +3σ у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3σ у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2σ у 8,9 %; вище +3σ у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м’ясо/ рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі / фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій / ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей. Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла / довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу. | uk_UA |
dc.description.abstract | Healthy feeding is essential for infants’ healthy growth, psychomotor, cognitive and social development. First years of life are an important period when a person’s dietary habits are formed and the risks of obesity can be quickly formed and realized. Today, overweight and obesity are more dangerous for children’s health than underweight and malnutrition. The aim of the study was to evaluate the existing infant feeding practices using parental survey data (self-reported) in the context of modern evidencebased recommendations. Materials and methods. Anonymous survey of parents based on random sampling method was conducted as forphysical and psychomotor development of their infants, feeding practices, history of diseases, vaccination etc. Parents who had children of the second or third year of life were asked toanswer the questions online filling in the Google form on the forums of Odessa (Ukraine). By the end of the survey we received individual results, an automatically generated Excel pivot table and online charts. Results. There were 168 completed questionnaires in total. Assessment of children’s physical growth at the age of 1 year by using a z-score revealed: body weight for age is above + 2σ in 22.6% and + 3σ in 1.8% of children; body length for age + 3σ in 8.9%; body weight for body length ratio above + 2σ in 8.9% and above + 3σ in 3.0% of children. It was found out that 88.1% women initiated breastfeeding; 61.9% of them continued breastfeeding up to 6 months and 54.8% up to 12 months. 35.1% of breastfed children received water from the first months of life. 61.9% of children received vitamin D. 91.6% of parents started giving their childrenfirst supplementary food at the age of 4-6 months. At the age of 5–7 months, 92.9% of children were given vegetable puree, 77.4%, – fruit puree, 49.6% – meat, 38.1% – porridge, 28% – egg yolk. Infants’ menu was quite diversified at 9-12 months. It was revealed that some parents gave their children the following foods, drinks or ingredients which were not recommended for infants under 1 year: whole cow’s milk - 20.2%, goat’s milk – 11.3%, fruit juices – 49.4%, sugary drinks – 28.0%, honey - 13.1%; salt - 58.0%, sugar - 39.9%; tea – 23.8%. Parents fed their children by the hour in 19.1% of cases, turned on the TV (video) to feed the child in 40.5% of cases and forced the child to eat up the entire portion in 14.9% of cases; while the appetite of the child was regarded as satisfactory by 91.7% of parents. By the age of 1 year 38.1% of children were not given meatballs or fish, 29.1% – pieces of vegetables or fruits; 20.2% – other food in pieces. 23.8% of parents reported about adverse food reactions / signs of food allergy in their children. 39.3% of children were exposed to secondhand tobacco smoke. 45.8% of children were vaccinated according to immunization schedule, 38.7% of them were vaccinated partially or with a disruption of schedule, 15.5% ofinfants were not vaccinated until 1 year. During their life 30.4% of children had the acute respiratory diseases 1 time, 19.6% – 2 times, 18.5% – 3 times or more; 20.2% of children once suffered from acute intestinal infections; 1.8% of them had chronic diseases. During the first year of life 19.6% of children were hospitalized once and 4.2% of them twice or more. Conclusions. According to the weight / length ratio 11.9% of one-year-old children have overweight and a risk obesity in future. Sufficient prevalence and duration of breastfeeding was revealed, however, more than one third of children received water from the first months of life, which means breastfeeding was predominant but not exclusive. Supplementary feeding was introduced mostly in time, so infants’ menu was quite diversified by the age of 9-12 months. However, the first supplementary food products were not loaded with iron for most children, which caused anemia in 14.3% of them. Children often received foods, drinks, and ingredients that were not recommended for babies: whole animal milk, fruit juices, sugary drinks, honey, tea, sugar, salt. The increase of easily digestible carbohydrates was probably one of the overweight causes in children. Signs of non-responsive (inconspicuous) feeding were found (feeding by the hour, turning on the video during feeding, forcing the child to eat up the entire portion), which probably contributed to children’s overfeeding and could also cause excess weight. Almost one third of one-year-old infants neither acquired the skills of chewing food in pieces nor received finger food. | en |
dc.description.abstract | Здоровое питание младенцев необходимо для их здорового роста, психомоторного, когнитивного и социального развития. Первые годы жизни – важный период, когда формируются пищевые предпочтения человека и могут быстро сформироваться и реализоваться риски ожирения. На сегодня избыточный вес и ожирение является большей опасностью для здоровья детей, чем недостаточный вес и истощение. Цель исследования. Оценить существующую практику кормления детей первого года жизни по данным опроса родителей (self-reported) с точки зрения современных рекомендаций, основанных на доказательствах, представленных в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017). Материалы и методы исследования. Методом случайной выборки проведено анонимное анкетирование родителей относительно физического и психомоторного развития, практики кормления их детей, перенесенных ими заболеваний, вакцинации и т.д.. На форумах г. Одессы (Украина) родителей, имеющих детей второго-третьего года жизни, просили ответить on-line на вопросы в Google форме. Мы получали индивидуальные результаты опроса, автоматически сформированную суммарную таблицу Excel и диаграммы on-line. Результаты исследования. Получено 168 заполненных анкет. Оценка физического развития детей с помощью z-score в возрасте 1 года следующая: масса тела к возрасту выше +2σ – 22,6 %, выше +3σ – 1,8 % детей; длина тела к возрасту выше +3σ – 8,9 %; соотношение массы тела к длине тела выше +2σ – 8,9 %; выше +3σ – 3,0 % детей. Начали грудное вскармливание – 88,1 %, кормились грудью до 6 месяцев – 61,9 %, до 12 месяцев – 54,8 % детей. Среди детей на грудном вскармливании 35,1 % с первых месяцев жизни начали получать воду. Витамин D получали 61,9 % детей. Своевременно, в 4-6 месяцев ввели детям первый прикорм 91,6 % родителей. В возрасте 5–7 месяцев детям давали овощные пюре – 92,9 %, фруктовые пюре – 77,4 %, мясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яичный желток – 28 % респондентов. В 9–12 месяцев питание младенцев было достаточно разнообразным. Выявлено, что родители давали детям следующие не рекомендованные до 1 года пищевые продукты, напитки или ингредиенты: цельное коровье молоко – 20,2 %, козье молоко – 11,3 %, фруктовые соки – 49,4 %, напитки с добавлением сахара – 28,0 %, мед – 13,1 %; соль – 58,0 %, сахар – 39,9 %; чай – 23,8 %. Кормили детей по часам 19,1 % родителей; включали телевизор (видео), чтобы накормить ребенка – 40,5 %, заставляли ребенка доедать всю порцию – 14,9 %; при этом расценивали аппетит ребенка, как удовлетворительный 91,7 % родителей. До 1 года ребенку не давали мясо/рыбу в виде паровых котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчиковую пищу: овощи / фрукты кусочками – 29,1 %; другую пищу кусочками – 20,2 % родителей. Сообщили о наличии у ребенка побочных пищевых реакций / признаков пищевой аллергии 23,8 % родителей. Воздействию вторичного табачного дыма подвергались 39,3 % детей. Вакцинированы по Календарю прививок 45,8 %, вакцинированы частично / с нарушением графика – 38,7 %, не вакцинированы до 1 года – 15,5 %. Болели ОРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 раза – 19,6 %, 3 раза и более – 18,5 % детей; болели острыми кишечными инфекциями 1 раз 20,2 % детей. Имели хронические заболевания 1,8 % детей. В течение первого года лечились в стационаре: 1 раз – 19,6 %, 2 раза и более – 4,2 % детей. Выводы. В когорте исследования в возрасте 1 год 11,9 % детей имеют лишний вес и риск ожирения в будущем по соотношению масса тела / длина тела. Выявлено достаточную распространенность и продолжительность грудного вскармливания детей, однако более трети детей получали воду с первых месяцев жизни, то есть получали не эксклюзивное, а преимущественно грудное вскармливание. Почти все дети начали получать прикорм своевременно и в возрасте 9–12 месяцев питались достаточно разнообразно. Однако первые продукты дополнительной пищи у большинства детей не были обогащены железом, а анемия была обнаружена у 14,3 % детей. Дети часто получали не рекомендованные младенцам пищевые продукты, напитки и ингредиенты: цельное молоко животного происхождения, фруктовые соки, сладкие напитки, мед, чай, сахар, соль. Увеличение доли легко усваиваемых углеводов, вероятно, было одной из причин избыточного веса у детей. Обнаружены признаки нереспонсивного (нечуткого) кормления (кормление по часам, включения видео во время кормления, принуждение ребенка доедать всю порцию), что, вероятно, способствовало перекармливанию детей и также могло стать причиной лишнего веса. Почти треть младенцев в возрасте 1 год не приобрела навыков жевания пищи кусочками и не получала пальчиковую пищу. | ru |
dc.language.iso | uk | en |
dc.subject | грудне вигодовування | uk_UA |
dc.subject | прикорм (додаткове харчування) | uk_UA |
dc.subject | респонсивне (чуйне) годування | uk_UA |
dc.subject | діти першого року життя | uk_UA |
dc.subject | Breastfeeding | en |
dc.subject | Supplementary Feeding | en |
dc.subject | Responsive Feeding | en |
dc.subject | Infants | en |
dc.subject | грудное вскармливание | ru |
dc.subject | прикорм (дополнительное питание) | ru |
dc.subject | респонсивное (чуткое) кормление | ru |
dc.subject | дети первого года жизни | ru |
dc.title | Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків | uk_UA |
dc.title.alternative | Survey of existing infant feeding practices: interviewing the parents | en |
dc.title.alternative | Изучение существующей практики кормления детей первого года жизни: опрос родителей | ru |
dc.type | Article | en |