М'язовий спазм виникає в результаті надмірного розтягування, тривалого скорочення, або стомлення м'язів і становить основу міофасціального больового синдрому обличчя (МФБСО). На першому етапі в м'язі виникає залишкова напруга, а потім стабільний локальний гіпертонус. Локальні гіпертонуси стають джерелом локальних і відображених болів і перетворюються в тригерні точки (ТТ). На обличчі ТТ виявляються частіше в жувальних м'язах, скроневому, латеральному і медіальному крилоподібному м'язах. Основним методом виявлення тригерних точок в клінічній практиці, як і в діагностиці міофасціального больового синдрому обличчя в цілому, є пальпація жувальних м'язів. З метою визначення клінічних особливостей болючих м'язових ущільнень (БМУ) і міофасціальних тригерних пунктів (МТП) в жувальних м'язах на тлі оклюзійної дисфункції при больовому синдромі обличчя було обстежено 45 хворих (8 чоловіків і 37 жінок). МФБСО у них характеризувався постійним, що зберігається протягом доби, монотонним болем, ниючого, стискаючого, тягнучого характеру. Наявність тригерних зон визначалося шляхом пальпації за методикою Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. і полягала у визначенні наявності больових ділянок спазмованного м'яза або больових м'язових ущільнень (БМУ). Саме ці БМУ позначалися, як критична точка (ТТ) або міофасціальний критичний пункт (МТП). В результаті було встановлено, що за тривалістю захворювання терміни варіювали від 6 місяців до 5 років. Виникнення болю після відвідин стоматолога відзначили 24 (53 %) пацієнта, з яких: у 13 (54 %) пацієнтів біль з'явився після протезування, у 4 (17 %) – після видалення зубів, у 7 (29 %) пацієнтів – після лікування зубів. 11 (24 %) пацієнтів пов'язують розвиток больового синдрому з патологією СНЩС, 3 (8 %) - з ураженням трійчастого нерва, 4 (10 %) – з емоційним стресом і 2 (5 %) – з травмою. При пальпації м'язів на стороні болю звертали на себе увагу щільна консистенція і напруга м'язів, особливо жувальних і мімічних, а також виражена їх болючість. У цих м'язах пальпувалась безліч активних МТП, роздратування яких дозволяло відтворити біль, на який скаржилися пацієнти. Пальпація м'язів протилежного боку була безболісною або помірно болючою. Також виявлялися безболісні ущільнення (латентні МТП), роздратування яких викликало помірну болючість, без іррадіації. Пальпація м'язів, що опускають нижню щелепу (щелепно - під'язиковий, двочеревний м'язи), була менш болючою у всіх хворих. При їх пальпації біль іррадіював в язик, глотку, шию. Оклюзійні порушення не тільки сприяють виникненню больового синдрому, а й значно ускладнюють його перебіг. Слід зазначити високу частоту розвитку МФБСО після зубного протезування, коли функція жувальних м'язів не встигає адаптуватися до незвичної окклюзіі. Зміни оклюзії можуть викликати мінімальні порушення в СНЩС і можуть призвести до дегенеративних змін в одному або обох суглобах.
Muscle spasm results from excessive stretching, prolonged contraction, or muscle fatigue and forms the basis of myofascial facial pain syndrome (MFPS). In the first stage, residual tension occurs in the muscle, followed by stable local hypertonus. Local hypertensives become a source of local and reflected pain and turn into trigger points (TP). On the face of the TP are found more often in the chewing muscles, temporal, lateral and medial pterygoid muscles. The main method of detection of trigger points in clinical practice, as in the diagnosis of myofascial pain syndrome in general, is palpation of the chewing muscles. 45 patients (8 men and 37 women) were examined for the clinical definition of painful muscular seals (PMS) and myofascial trigger points (MTP) in chewing muscles on the background of occlusive dysfunction in facial pain syndrome. The MFPSs were characterized by a constant, persistent, day - long, monotonous pain, aching, squeezing, pulling character. The presence of trigger zones was determined by palpation according to the method of Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. (1999) and consisted of determining the presence of pain areas of spasmodic muscle or painful muscle seals (PMS). These PMSs were designated as a critical point (TP) or myofascial critical point (MCP). As a result, it was found that the duration of the disease ranged from 6 months to 5 years. The occurrence of pain after the visit of the dentist was noted by 24 (53 %) patients, of whom: in 13 (54 %) patients the pain appeared after prosthetics, in 4 (17 %) - after tooth extraction, in 7 (29 %) patients - after dentistry. 11 (24 %) patients associated the development of pain syndrome with TMJ pathology, 3 (8 %) - with trigeminal lesions, 4 (10 %) - with emotional stress and 2 (5 %) with trauma. Palpation of the muscles on the pain side drew attention to the dense consistency and tension of the muscles, especially chewing and mimetic, as well as their expressed tenderness. In these muscles, many active MCPs were palpated, irritation of which allowed to reproduce the pain complained of by patients. Palpation of the muscles of the opposite side was painless or moderately painful. Also found painless seals (latent MCP), irritation of which caused moderate pain without irradiation. Palpation of the muscles that lower the lower jaw (maxillo - sublingual, two - abdominal muscles) was less painful in all patients. During their palpation, the pain radiated into the tongue, throat, neck. Occlusive disorders not only contribute to the onset of pain, but also significantly complicate its course. It should be noted the high frequency of development of MFPS after dental prosthetics, when the function of chewing muscles does not have time to adapt to unusual occlusion. Changes in occlusion can cause minimal abnormalities in the TMJ and can lead to degenerative changes in one or both joints.
Мышечный спазм возникает в результате чрезмерного растяжения, длительного сокращения, или утомления мышц и составляет основу миофасциального болевого синдрома лица (МФБСЛ. На первом этапе в мышце возникает остаточное напряжение, а затем стабильный локальный гипертонус. Локальные гипертонусы становятся источником локальных и отраженных болей и превращаются в триггерные точки (ТТ). На лице ТТ обнаруживаются чаще в жевательных мышцах, височной, латеральной и медиальной крыловидных мышцах. Основным методом выявления триггерных точек в клинической практике как и в диагностике миофасциального болевого синдрома лица в целом, является пальпация жевательных мышц. С целью определения клинических особенностей болезненных мышечных уплотнений (БМУ) и миофасциальных триггерных пунктов (МТП) в жевательных мышцах на фоне окклюзионной дисфункции при болевом синдроме лица было обследовано45 больных (8 мужчин и 37 женщин). МФБСЛ у них характеризовался постоянной, сохраняющейся в течение суток монотонной болью, ноющего сжимающего, тянущего, ломящего характера. Наличие триггерных зон определялось путем пальпации по методике Simons D.G., Travel J.G., Simons L.S. (1999) и заключалась в определении наличия болезненных участков спазмированной мышцы или болезненных мышечных уплотнений (БМУ). Именно эти БМУ обозначались, как триггерная точка (ТТ) или миофасциальный триггерный пункт (МТП). В результате было установлено,что по длительности заболевания сроки варьировали от 6 месяцев до 5 лет. Возникновение боли после посещения стоматолога отметили 24 (53 %) пациента, из которых: у 13 (54 %) пациентов боли появились после протезирования, у 4 (17 %) – после удаления зубов, у 7 (29 %) пациентов – после лечения зубов. 11 (24 %) пациентов связывают развитие болевого синдрома с патологией ВНЧС, 3 (8 %) – с поражением тройничного нерва, 4 (10 %) – с эмоциональным стрессом и 2 (5 %) – с травмой. При пальпации мышц на стороне боли обращали на себя внимание плотная консистенция и напряжение мышц, особенно жевательных и мимических, а также выраженная их болезненность. В этих мышцах пальпировались множество активных МТП, раздражение которых позволяло воспроизвести боли, на которые жаловались пациенты. Пальпация мышц противоположной стороны, была безболезненной или умеренно болезненной. Также обнаруживались безболезненные уплотнения (латентные МТП), раздражение которых вызывало умеренную болезненность, без иррадиации. Пальпация мышц, опускающих нижнюю челюсть (челюстно - подъязычная, двубрюшная мышцы), была менее болезненной у всех больных. При их пальпации боль иррадиировала в язык, глотку, шею. Окклюзионные нарушения не только способствуют возникновению болевого синдрома, но и значительно осложняют его течение. Следует отметить высокую частоту развития МФБСЛ после зубного протезирования, когда функция жевательных мышц не успевает адаптироваться к непривычной окклюзии.Изменения окклюзии могут вызвать минимальные нарушения в ВНЧС, но в результате длительных необычных движений нижней челюсти в дальнейшем могут привести к дегенеративным изменениям в одном или в обоих суставах.
