Цель работы – сравнить эффективность билиопанкреатического шунтирования по Санторо и новой бариатрической операции (рукавной гастрэктомией с одним гастроилеальным анастомозом) при лечении пациентов с сахарным диабетом 2 типа и морбидным ожирением. Материалы и методы. В период с 2013 по 2018 г. проведено ретроспективное когортное исследование с участием 32 пациентов (21 женщины и 11 мужчин) с морбидным ожирением и сахарным диабетом 2 типа, которым были выполнены бариатрические операции (билиопанкреатическое шунтирование по Санторо (первая группа) и рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом (вторая группа)). Критерии исключения из исследования: наличие в анамнезе
бариатрических операций, верхнесрединных лапаротомий, тяжелых сопутствующих заболеваний (ASA III – IV), психологической нестабильности. Возраст пациентов – от 25 до 65 лет (средний возраст – 42,6 года). Средняя дооперационная маса тела – 107,5 кг (92,0 – 189,5 кг), средний индекс массы тела – 41,2 кг/м2 (36,7 – 65,0 кг/м2), средняя избыточная маса тела – 50,8 кг (28 – 106 кг). Средняя продолжительность метаболического заболевания до операции – 7,5 года (3 – 21 год). Только 2 пациента контролировали болезнь с помощью соблюдения диеты, 15 – получали пероральные сахароснижающие препараты, еще 15 – инсулин. Результаты и обсуждение. Длительность лапароскопических бариатрических операций составляла от 92 до 180 мин. Средняя длительность операции билиопанкреатического шунтирования по Санторо была значительно больше, чем рукавной гастрэктомии с одним гастроилеальным анастомозом ((158 ± 28) и (112 ± 16 мин) соответственно (р < 0,05)). В обеих группах не отмечено серьезных интраоперационных осложнений или смертности. Средняя длительность нахождения пациента в стационаре составила 7,2 дня (от 6 до 9 дней) в первой группе и 5,6 дня (от 5 до 8 дней) – во второй (р > 0,05). Период наблюдения за пациентами составлял от 6 до 48 мес. Липидный профиль значительно улучшился в обеих группах. В первый год после операции у 90 % пациентов отмечено нормальное содержание общего холестерина, у 85 % – нормальный уровень триглицеридов. Гипертоническая болезнь вылечена у 13 пациентов и улучшилась – у 2. Не было статистически значимых различий в нормализации сопутствующих заболеваний между группами. Бариатрическая операция Санторо и рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом одинаково влияют на избыточную массу тела, метаболические нарушения, а также частоту осложнений. Рукавная гастрэктомия с одним гастроилеальным анастомозом является эффективной и щадящей хирургической операцией для лечения пациентов с патологическим ожирением и сахарным диабетом 2 типа.
Мета роботи – порівняти ефективність біліопанкреатичного шунтування за Санторо і нової баріатричної операції (рукавної гастректомії з одним гастроілеальним анастомозом) при лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і морбідним ожирінням. Матеріали і методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено ретроспективне когортне дослідження за участю 32 пацієнтів (21 жінки та 11 чоловіків) з морбідним ожирінням і цукровим діабетом 2 типу, яким були виконані баріатричні операції (біліопанкреатичне шунтування за Санторо (перша група) і рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом
(друга група)). Критерії вилучення з дослідження: наявність в анамнезі баріатричних операцій, верхньосерединних лапаротомій, тяжких супутніх захворювань (ASA III – IV), психологічної нестабільності. Вік пацієнтів – від 25 до 65 років (середній вік – 42,6 року). Середня доопераційна маса тіла – 107,5 кг (92,0 – 189,5 кг), середній індекс маси тіла – 41,2 кг / м2 (36,7 – 65,0 кг / м2), середня надлишкова маса тіла – 50,8 кг (28 – 106 кг). Середня тривалість метаболічного захворювання до операції – 7,5 року (3 – 21 рік). Лише 2 пацієнти контролювали хворобу за допомогою дотримання дієти, 15 – отримували пероральні цукрознижувальні препарати, ще 15 – інсулін. Результати та обговорення. Тривалість лапароскопічних баріатричних операцій становила від 92 до 180 хв. Середня тривалість операції біліопанкреатичного шунтування за Санторо була значно більшою, ніж рукавної резекції шлунка з одним гастроілеальним анастомозом ((158 ± 28) і (112 ± 16) хв відповідно (р < 0,05)). В обох групах не відзначено серйозних інтраопераційних ускладнень або смертності. Середня тривалість перебування пацієнта в стаціонарі становила 7,2 дня (від 6 до 9 днів) у першій групі та 5,6 дня (від 5 до 8 днів) – у другій (р > 0,05). Період спостереження за пацієнтами становив від 6 до 48 міс. Ліпідний профіль значно поліпшився в обох групах. У перший рік після операції у 90 % пацієнтів відзначено нормальний вміст загального холестерину, у 85 % – нормальний рівень тригліцеридів. Гіпертонічну хворобу вилікувано у 13 пацієнтів, поліпшилася – у 2. Не було статистично значущих відмінностей у нормалізації супутніх захворювань між групами. Баріатрична операція Санторо та рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом однаково впливають на надлишкову масу тіла, метаболічні порушення, а також частоту ускладнень. Рукавна гастректомія з одним гастроілеальним анастомозом є ефективною та щадною хірургічною операцією для лікування пацієнтів з патологічним ожирінням і цукровим діабетом 2 типу.
The aim – to compare the efficacy of Santoro biliopancreatic shunting with a new bariatric operation: sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis in the treatment of patients with type 2 diabetes mellitus, and with morbid obesity. Materials and methods. А retrospective cohort study enrolled 32 patients (21 women and 11 men) with morbid obesity and type 2 diabetes who underwent bariatric surgery (Santoro biliopancreatic bypass surgery (first group) and sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis (second group)) was conducted from 2013 to 2018. Exclusion criteria included the presence of previous bariatric surgeries, previous upper middle laparotomy, severe concomitant diseases (ASA III – IV), and the presence of psychological instability. Patients’ age ranged from 25 to 65 years (mean age 42.6 years). Average preoperative body weight – 107.5 kg (92.0 – 189.5 kg), average body mass index – 41.2 kg/m2 (36.7 – 65.0 kg/m2), average excess body weight – 50, 8 kg (28 – 106 kg). The average duration of metabolic disease before surgery was 7.5 years (3 – 21 years). Only 2 patients monitored the disease with diet, 15 received oral hypoglycemic medications, and 15 received insulin. Results and discussion. The duration of laparoscopic bariatric surgery ranged from 92 to 180 minutes. The average duration of Santoro biliopancreatic shunting surgery was significantly longer than the operations of sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis
(158 ± 28 minutes compared with 112 ± 16 minutes (p < 0.05)). There were no serious intraoperative complications or mortality in both groups of patients. The average length of stay in the hospital was 7.2 days (6 to 9 days) in the first group and 5.6 days (5 to 8 days) in the second (p > 0.05). The follow-up period was 6 to 48 months. The lipid profile improved significantly in both groups. In the first year after surgery, 90 % of patients had normal cholesterol, 85 % had normal triglycerides. Arterial hypertension was cured in 13 patients, improved – in 2. There were no statistically significant differences in the normalization of comorbidities between groups.
Conclusions. Santoro bariatric surgery, as well as sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis, have the same effect on overweight, metabolic disturbances, and the frequency of complications. At the same time, sleeve gastrectomy with one gastroileal anastomosis is an effective and gentle surgical operation for the treatment of patients with morbid obesity and type 2 diabetes.
