Порівняльний аналіз неонатальних наслідків після класичного за M. STARK та модифікованого кесаревого розтину

Abstract

За останній двадцятирічний період на тлі різкого зниження народжуваності в державі реєструється висока перинатальна захворюваність і смертність. При тому, що кількість кесаревих розтинів постійно зростає, показник перинатальної смертності в країні залишається без позитивних зрушень та у 2017 році становив 7,9%%. Мета дослідження – порівняльний аналіз особливостей перебігу раннього неонатального періоду та частоти виникнення неонатальних ускладнень при класичному кесаревому розтині за M.Stark та за модифікованою методикою для поліпшення перинатальних наслідків. Відбір пацієнток для порівняльного дослідження проводили за типом операції (класична методика за M. Stark або модифікована методика) за період з 2015 по 2018 роки за рандомізованим принципом в акушерському відділенні Херсонської обласної клінічної лікарні (клінічна база кафедри акушерства та гінекології № 1 ОНМедУ). Формування клінічних груп здійснювали за ретроспективними даними з 205 історій пологів, розродження яких було проведене шляхом кесаревого розтину. Статистичне оброблення одержаних результатів проведено з використанням додатка R програми Microsoft Exel 2003. Аналіз кількісних показників було проаналізовано за допомогою середньої арифметичної величини (М) та похибку визначення середньої величини (±m). Якісні показники вимірювались у абсолютних та відносних (відсоткових) величинах. Вірогідність відмінностей параметричних характеристик у належних групах оцінено за допомогою тесту Стьюдента (t – test) та дисперсійного аналізу (ANOVA) з наступним апостеріорним аналізом у разі наявності більш, ніж двох категорій. Під час розрахунків статистично значимими вважалися відмінності при р<0,05 (95% рівень достовірності (ДІ) і при р<0,01 (99% рівень достовірності). За рахунок застосування модифікованого доступу до черевної порожнини, який передбачав захоплення очеревини вказівним пальцем і розтягування всіх шарів передньої стінки тупим шляхом двома хірургами одночасно, майже в двічі вдалось скоротити час до моменту вилучення плоду в основній групі дослідження (р<0,001). Стан новонароджених дітей за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах життя в I клінічній групі дослідження виявився кращим (р=0,005). Завдяки модифікованим особливостям вилучення плоду вдалося зменшити частоту виникнення ГІП ЦНС у новонароджених (р=0,022), в 6 разів скоротити потребу у лікуванні на III рівні (р=0,004). Показник ранньої неонатальної смертності у новонароджених I клінічної групи був нульовим, в той час у групі порівняння зафіксовано 2 випадки. Проте різниця не є достовірною (р=0,223). Отже, модифікована методика кесаревого розтину покращує загальний стан новонароджених за оцінкою по шкалі Апгар на 1 та 5 хвилині життя, супроводжується зменшенням частоти деяких ускладнень у ранньому неонатальному періоду, що створює певний додатковий резерв для покращення перинатальних ускладнень та потребує подальших всебічних досліджень.

Over the last twenty years, a sharp perinatal birth rate has registered high perinatal morbidity and mortality in the country. Despite the fact that the number of cesarean sections is constantly increasing, the perinatal mortality rate in the country remains positive and in 2017 was 7.9%%. The purpose of the study was a comparative analysis of the features of the course of the early neonatal period and the frequency of neonatal complications in classical cesarean section according to M. Stark and according to a modified method for improving perinatal outcomes. The selection of patients for the comparative study was performed by type of surgery (classic M. Stark technique or modified technique), which was conducted at the clinical basis of the Department of Obstetrics and Gynecology №1 ONMedU for the period from 2015 to 2018 according to a randomized principle in the obstetric department of the Kherson Regional Clinical Hospital (clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 ONMedU). The formation of clinical groups was carried out according to retrospective data from 205 birth histories, the delivery of which was carried out by caesarean section. Statistical processing of the results was carried out using application R of the Microsoft Exel 2003 program. Analysis of quantitative indicators was analyzed using the arithmetic mean value (M) and the error in determining the average value ( m). Qualitative indicators were measured in absolute and relative (percentage) values. The significance of differences in the parametric characteristics in the appropriate groups was evaluated using Student's t test (t - test) and analysis of variance (ANOVA). In the calculations, the differences were considered statistically significant at p <0.05 (95% confidence level (CI) and at p <0.01 (99% confidence level). By using modified access to the abdominal cavity, which involved grasping the peritoneum with the index finger and stretching all layers of the anterior wall in a blunt fashion by two surgeons at the same time, it was almost twice possible to reduce the time to fetal extraction in the main study group (p<0.001). The condition of newborns on the Apgar scale at 1 and 5 minutes of life in the first clinical group of the study was better (p=0.005). Due to the modified features of fetal extraction, it was possible to reduce the incidence of HID CNS in newborns (p=0.022), to 6 times reduce the need for treatment at the III level (p=0.004). The indicator of early neonatal mortality in the newborns of the first clinical group was zero, whereas in the comparison group 2 cases were recorded. However, the difference is not significant (p=0.223). Thus, the modified Caesarean section improves the overall condition of the newborns according to the Apgar scale at 1 and 5 minutes of life, is accompanied by a decrease in the frequency of some complications in the early neonatal period, creates a certain additional reserve for the improvement of perinatal complications and requires further comprehensive studies.

За последний двадцатилетний период на фоне резкого снижения рождаемости в стране регистрируется высокая перинатальная заболеваемость и смертность. Несмотря на то, что количество кесаревых сечений постоянно растет, показатель перинатальной смертности в стране остается без положительных сдвигов и в 2017 году составил 7,9 %%. Цель исследования - сравнительный анализ особенностей течения раннего неонатального периода и частоты неонатальных осложнений при классическом кесаревом сечении по M. Stark и по модифицированной методике для улучшения перинатальных исходов. Отбор пациенток для сравнительного исследования проводили по типу операции (классическая методика по M. Stark или модифицированная методика) за период с 2015 по 2018 годы по рандомизированному принципу в акушерском отделении Херсонской областной клинической больницы (клиническая база кафедры акушерства и гинекологии № 1 ОНМедУ). Формирование клинических групп осуществляли по ретроспективным данным из 205 историй родов, родоразрешения которых было проведено путем кесарева сечения. Статистическая обработка полученных результатов проведена с использованием приложения R программы Microsoft Exel 2003. Анализ количественных показателей были проанализированы с помощью средней арифметической величины (М) и погрешность определения средней величины ( m). Качественные показатели измерялись в абсолютных и относительных (процентных) величинах. Достоверность различий параметрических характеристик в надлежащих группах оценен с помощью теста Стьюдента (t – test) и дисперсионного анализа (ANOVA). При расчетах статистически значимыми считались различия при р<0,05 (95% уровень достоверности (ДИ) и при р<0,01 (99% уровень достоверности). За счет применения модифицированного доступа к брюшной полости, который предусматривал захват брюшины указательным пальцем и растяжения всех слоев передней стенки тупым путем двумя хирургами одновременно, почти в два раза удалось сократить время до момента извлечения плода в основной группе исследования (р<0,001). Состояние новорожденных детей по шкале Апгар на 1 и 5 минутах жизни в I клинической группе был лучше (р=0,005). Благодаря модифицированным особенностям извлечения плода удалось уменьшить частоту возникновения ГИП ЦНС у новорожденных (р=0,022), в 6 раз сократить потребность в лечении на III уровне (р=0,004). Показатель ранней неонатальной смертности у новорожденных I клинической группы был нулевым, в то же время в группе сравнения зафиксировано 2 случая. Однако разница не является достоверной (р=0,223). Таким образом, модифицированная методика кесарева сечения улучшает общее состояние новорожденных по оценке по шкале Апгар на 1 и 5 минуте жизни, сопровождается уменьшением частоты некоторых осложнений в раннем неонатальном периоде, создает определенный дополнительный резерв для улучшения перинатальных осложнений и требует дальнейших всесторонних исследований.