На даний час питання запальних захворювань тканин пародонту виступають як найбільш актуальні. Серед них найбільшою увагою користується
хронічний генералізований пародонтит, який пов’язаний зі шкідливими звичками і супутніми захворюваннями. В останні роки увага дослідників прикута до розробки нових методів і засобів лікування запальних захворювань тканин пародонту на основі натуральних рослинних компонентів та апіпродуктів. Мета роботи – вивчення клінічної ефективності застосування новоствореного лікувальнопрофілактичного комплексу у тютюнозалежних пацієнтів із запальними захворюваннями тканин пародонту на тлі хронічного гіперацидного гастриту за біохімічними маркерами ротової рідини. Було обстежено 68 пацієнтів (чоловіків і жінок) віком від 25 до 44 років, які були розподілені на 2 групи. Першу групу (основна група) склали 48 пацієнтів, які хворі на хронічний генералізований пародонтит початкової-І, І стадії на тлі хронічного гіперацидного гастриту та хронічного тютюнопаління. Стаж тютюнопаління в основній групі склав більш ніж 10 років, кількість викурених цигарок від 15 до 25 на добу. Пацієнти основної групи були рандомізовано розподілені на дві підгрупи в залежності від обраного методу лікування: 1а підгрупа – застосування базової терапії ХГП та процедури ультрафонофорезу з новоствореним ЛПК – гелем «Апісан», 1б підгрупа – застосування базової терапії ХГП та
процедури ультрафонофорезу з плацебо. Друга група (контрольна) складалася з 20 соматично здорових осіб. Для оцінки процесів перекисного окиснення ліпідів визначали рівень малонового діальдегіду та дієнових кон’югатів. Стан антиоксидантного захисту вивчали за рівнями активності ферментів каталази та супероксиддисмутази. За співвідношенням активностей каталази і концентрації малонового діальдегіду розраховували антиоксидантний-прооксидантний індекс. Як маркер мікробного обсіменіння ротової порожнини визначали активність ферменту уреази. Рівень неспецифічного імунітету оцінювали за активністю лізоциму. За співвідношенням відносних активностей уреази і лізоциму розраховували ступінь дисбіозу. В якості показника запалення та деструкції тканин ротової порожнини визначали активність ферменту еластази. У результаті проведеного дослідження встановлено, що динаміка змін біохімічних маркерів ротової порожнини у тютюнозалежних пацієнтів, які
хворі на хронічний генералізований пародонтит на тлі хронічного гіперацидного гастриту, мала кращі результати впродовж лікування та у віддалені
строки за умови застосування новоствореного лікувально-профілактичного комплексу. Спираючись на дані нашого дослідження, можна стверджувати, що динаміка біохімічних маркерів ротової порожнини у тютюнозалежних пацієнтів, які хворі на хронічний генералізований пародонтит на тлі хронічного гіперацидного гастриту, та яким проводили терапевтичні заходи за допомогою спеціально розробленого ЛПК, вказує на більш високу ефективність даного комплексу порівняно з хворими, яким застосовували ультрафонофорез із плацебо, що віддзеркалювалось у більш швидкій нормалізації біохімічних маркерів ротової рідини та менш суттєвими змінами її гомеостазу у віддаленому періоді спостереження.
Currently, the issue of inflammatory periodontal diseases appears to be the most acute. Among them, chronic generalized periodontitis, which is associated with bad habits and concomitant diseases, enjoys the greatest attention. In recent years, researchers' attention has been focused on the development of new
methods of treatment of periodontal inflammatory diseases based on natural plant components and apiproducts. The purpose of the study was to research the clinical efficiency of the application of the new treatment-andprophylactic complex in tobacco-dependent patients with periodontal inflammatory diseases on the background of chronic hyperacid gastritis with oral fluid biochemical markers. Material and methods. We examined 68 patients (men and women) aged from 25 to 44 years, who were divided into 2 groups. The first group (main group) consisted of 48 smoking patients with chronic generalized periodontitis of the initial-I, I stage in the course of chronic hyperacid gastritis. Smoking experience in the main group was more than 10 years, the number of smoked cigarettes was from 15 to 25 per day. Patients of the main group were randomly divided into two subgroups depending on the treatment method: 1a subgroup used basic CGP therapy and an ultraphonophoresis procedure with the new gel “Apisan”, 1b subgroup used basic CGP therapy and an ultraphonophoresis procedure with placebo. The second group (control group) consisted of 20 healthy individuals. To evaluate lipid peroxidation processes, the levels of malondialdehyde and diene conjugates were determined. The state of antioxidant protection was studied by catalase and superoxide dismutase activity levels. The antioxidant-prooxidant index was calculated by catalase activity and the malondialdehyde concentration. The activity of the urease enzyme was determined as a marker of the oral cavity microbial contamination. The level of nonspecific immunity was assessed by lysozyme activity. The degree of dysbiosis was calculated by urease and lysozyme activity. The activity of the elastase enzyme was determined as an indicator of inflammation and destruction of the periodontal tissues. Results and discussion. As a result of the study, we found out that the dynamics of changes in the oral fluid biochemical markers in tobacco-dependent patients with chronic generalized periodontitis and chronic hyperacid gastritis had better results during treatment and in the long term, provided that they used the developed therapeutic and prophylactic complex. Conclusion. Based on the data of our study, it can be argued that the dynamics of oral fluid biochemical markers in tobacco-dependent patients with chronic generalized periodontitis in the course of chronic hyperacid gastritis, and who was treated by a specially developed treatment complex, indicates a higher efficiency of this complex compared to patients who were treated by placebo, which was reflected in the faster normalization of oral fluid biochemical markers and less significant changes in its homeostasis in the long term.
В настоящее время вопрос воспалительных заболеваний тканей пародонта выступает как наиболее актуальный. Среди них наибольшим вниманием пользуется хронический генерализованный пародонтит, который связан с вредными привычками и сопутствующими заболеваниями. В последние годы внимание исследователей приковано к разработке новых методов и средств лечения воспалительных заболеваний тканей пародонта на основе натуральных растительных компонентов и апипродуктов. Цель работы – изучение клинической эффективности применения разработанного лечебнопрофилактического комплекса у табакозависимых пациентов с воспалительными заболеваниями тканей пародонта на фоне хронического гиперацидного гастрита по биохимическим маркерам ротовой жидкости.
Было обследовано 68 пациентов (мужчин и женщин) в возрасте от 25 до 44 лет, которые были разделены на 2 группы. Первую группу (основная группа) составили 48 пациентов, больных хроническим генерализованным пародонтитом начальной-I, I стадии на фоне хронического гиперацидного гастрита и хронического курения. Стаж курения в основной группе составил более 10 лет, количество выкуренных сигарет от 15 до 25 в сутки. Пациенты основной группы были рандомизировано разделены на две подгруппы в зависимости от выбранного метода лечения: 1а подгруппа – применение базовой терапии ХГП и процедуры ультрафонофореза с разработанным ЛПК - гелем «Аписан», 1б подгруппа – применение базовой терапии ХГП и процедуры ультрафонофореза с плацебо. Вторая группа (контрольная) состояла из 20 соматически здоровых лиц. Для оценки процессов перекисного окисления липидов определяли уровень малонового диальдегида и диеновых конъюгатов. Состояние антиоксидантной защиты изучали по уровням активности ферментов каталазы и супероксиддисмутазы. По соотношению активностей каталазы и концентрации малонового диальдегида рассчитывали антиоксидантный-прооксидантный индекс. Как маркер микробной обсемененности полости рта определяли активность фермента уреазы. Уровень неспецифического иммунитета оценивали по активности лизоцима. По соотношению относительных активностей уреазы и лизоцима рассчитывали степень дисбиоза. В качестве показателя воспаления и деструкции тканей ротовой полости определяли активность фермента эластазы. В результате проведенного исследования установлено, что динамика изменений биохимических маркеров ротовой полости у табакозависимых пациентов, больных хроническим генерализованным пародонтитом на фоне хронического гиперацидного гастрита, имела лучшие результаты в течение лечения и в отдаленные сроки при условии применения разработанного лечебно-профилактического комплекса. Опираясь на данные нашего исследования, можно утверждать, что динамика биохимических маркеров ротовой полости у табакозависимых пациентов, больных хроническим генерализованным пародонтитом на фоне хронического гиперацидного гастрита, и которым проводили терапевтические мероприятия с помощью специально разработанного ЛПК, указывает на более высокую эффективность данного комплекса по сравнению с больными, которым применяли ультрафонофорез с плацебо, что отражалось в более быстрой нормализации биохимических маркеров ротовой жидкости и менее существенными изменениями ее гомеостаза в отдаленном периоде наблюдения.
