Реалізація фармацевтичної допомоги як інноваційного напрямку національної та зарубіжної фармацевтичної практики

Abstract

Протягом останніх чотирьох десятиліть намітилася тенденція до зміщення фокусу фармацевтичної діяльності, первинно зосередженого на забезпеченні ліками, на надання допомоги пацієнтові. Тож роль фармацевта еволюціонувала, і він перетворився з того, хто виготовляє та продає ліки, на постачальника послуг та інформації. Найголовніше те, що фармацевт надає допомогу пацієнтові, беручи його під свою професійну опіку. Більше того, задача фармацевта - гарантувати, що допомога, яку отримує пацієнт, призначена правильно, є найбільш ефективною спроміж усіх доступних варіантів, найбільш безпечною, а також підходить саме цьому пацієнтові. Практика фармацевтичної допомоги є новою і суттєво відрізняється від того, що являла собою діяльність фармацевтів протягом минулих років. Оскільки часто фармацевти були не в змозі нести відповідальність за здійснення фармакотерапії, не маючи для цього ані відповідних документальних обґрунтувань, ані можливостей для моніторингу, контролю та аналізу лікування. Перейняти на себе цю відповідальність - ось у чому полягає наріжний камінь у практиці фармацевтичної допомоги.

Over the past four decades there was a tendency to shift the focus of pharmaceutical activities, primarily focused on providing medicines to help patients. So the role of the pharmacist has evolved, and he turned from the person who manufactures and sells drugs into a provider of services and information. The most important thing is that the pharmacist gives aid to the patient, taking him under his professional care. Moreover, the task of a pharmacist is to ensure that the aid received by the patient, is administered correctly, the most effective among all available options, the most safe and right for this patient. The practice of pharmaceutical care is new and significantly different from what was the activity of pharmacists in last years. As pharmacists often were unable to bear the responsibility for pharmacotherapy, having neither appropriate documentary justification nor possibilities for monitoring, control and analysis of treatment. Taking over this responsibility is the cornerstone in the practice of pharmaceutical care.

В течение последних четырех десятилетий наметилась тенденция к смещению фокуса фармацевтической деятельности, изначально сосредоточенного для обеспечения лекарственными средствами, на оказание помощи пациенту. Поэтому роль фармацевта эволюционировала, и он превратился из того, кто производит и продает лекарства, на поставщика услуг и информации. Фармацевт оказывает помощь пациенту, принимая его под свою профессиональную опеку. Более того, задача фармацевта - гарантировать, что помощь, полученная пациентом, предоставлена правильно, является наиболее эффективной среди всех доступных вариантов, наиболее безопасной, а также подходит именно этому пациенту. Практика фармацевтической помощи является новой и существенно отличается от того, что представляла собой деятельность фармацевтов в прошлые годы. Поскольку часто фармацевты были не в состоянии нести ответственность за осуществление фармакотерапии, не имея для этого ни соответствующих документальных обоснований, ни возможностей для мониторинга, контроля и анализа лечения. Принять на себя эту ответственность - вот в чем заключается сущность в практике фармацевтической помощи.