Мета дослідження – визначити показники рівня сироваткового цистатину С (sCc) й оцінити ефективність його використання у вагітних у діагностиці прееклампсії (ПЕ) на доклінічному етапі розвитку порівняно з традиційним визначенням за
сироватковим креатиніном.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 30 жінок у першому триместрі вагітності, з них: 20 жінок з анамнестичними факторами ризику щодо розвитку ПЕ увійшли в основну групу (ОГ), контрольну групу (КГ) склали 10 жінок
без екстрагенітальних захворювань і з необтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом. Подальший розподіл в ОГ
на підгрупи базувався на рівнях sCc, дослідження якого проводили в період від 22 до 36 тижнів вагітності. У підгрупу Іц˃1
увійшли жінки з рівнем sCc більше 1,0 (n=10), у підгрупу Іц˂1 – жінки з рівнем sCc менше 1,0 (n=10). Група Іа – вагітні, в
яких у кінці вагітності розвинулась ПЕ (n=8) і Іб – пацієнтки, у яких не розвинулась ПЕ (n=12).
Результати дослідження та їх обговорення. За результатами було відзначено, що рівні sCc у вагітних в групі Іа склали
1,34±0,11 (95 % ДІ: 1,13–1,55), (p<0,001); у підгрупі Іц˃1 чутливість sCc у розвитку ПЕ дорівнює 87,5 %, специфічність –
100 %, що, в свою чергу, підтверджує високі діагностичні характеристики sCc як предиктора ПЕ. У підгрупі Іц˂1 із рівнем sCc
0,88±0,03 (95 % ДІ: 0,81 – 0,95), (p<0,001) – прееклампсія не розвинулась. При порівняльному аналізі показників швидкості
клубочкової фільтрації (ШКФ) по sCc (ШКФцис) і ШКФ по креатиніну (ШКФкр) були відзначені статистичні відмінності значень у
вагітних: в групі Іа рівень СКФцис склав 58,62±4,11 (95 % ДІ: 50,57 – 66,68) і значно знижений порівняно з ШКФкр – 88,25±5,76
(95 % ДІ: 76,96 – 99,54); у контрольній групі статистичної різниці ШКФцис (114,5±2,7 (95 % ДІ: 109,2 – 119,8)) і ШКФкр (112,5±4,1
(95 % ДІ: 104,47–120,53 )) не відзначено. Таким чином, найбільш істотна різниця в значеннях ШКФцис і ШКФкр має місце в
групі Іа, що доводить ефективність використання ШКФцис у діагностиці порушення ниркової функції на доклінічному етапі ПЕ.
Висновки. У результаті проведених досліджень доведено, що сироватковий цистатин С достовірно підвищений у
вагітних у групі ризику щодо розвитку ПЕ і при значенні показника вище 1,0 є достовірним маркером розвитку прееклампсії
на доклінічному етапі реалізації.
The aim of the study – evaluation of serum cystatine С (sСc) level and establishment of its efficacy for pre-eclampsy (PE)
diagnosing at the pre-clinical stage compared to traditional prediction method based on serum creatinine level evaluation.
Materials and Methods. 30 pregnant patients at first trimester of pregnancy were enrolled. 20 patients with a history of PE
risk factors were included into study group (SG), 10 females without any extra-genital disease or obstetrics and gynecology history
were included into control group (CG). SG was subdivided into subgroups based on sCc levels and were evaluated at gestation weeks 22–36. Subgroup Ic>1 included females with sCc level over 1.0 (n=10), females with sCc level less than 1.0 were enrolled
into subgroup Ic<1 (n=10). Pregnant females with PE reported at the end of gestation were included into group Ia (n=8). Group Ib
included patients without PE (n=12).
Results and Discussion. SCc levels (1.34±0.11) (95% CI 1.13–1.55) (p<0.001) were reported in subgroup Ia. SCc sensitivity
for PE prediction in Ic>1 group was 87.5%, with specificity level 100%. These results were supported by high diagnostic value of
sCc level for PE prediction. In Ic<1 subgroup sCc level was (0.88±0.03) (95 % CI 0.81 -0.95) (p<0.001); pre-eclampsy has not
been reported in this subgroup. Comparative analysis of glomerular filtration rate (GFR) for sCc (GFRcys) and GFR for creatinine
(GFRcr) demonstrated statistically significant difference in group Ia: GFRcys value was (58.62±4.11) (95 % CI 50.57–66.68) that was
significantly lower compared to GFRcr – (88.25±5.76) (95% CI 79.96–99.54); in control group the statistical difference of GFRcys
(114.5±2.7) (95% CI 109.2–119.8)) and GFRcr (112.5±4.1) (95 % CI 104.47–120.53)) was not reported. Therefore, the most significant
difference of GFRcys and GFRcr values was reported in group Ia. It confirms the efficacy of GFRcys parameter implementation for
diagnosing of renal dysfunction at preclinical PE stage.
Conclusion. The study demonstrates that serum cistatine C level is significantly elevated in pregnant females that belong to
a PE risk group. Values over 1.0 are considered a reliable marker of pre-eclampsy at the pre-clinical PE stage.
Цель исследования – определить показатели уровня сывороточного цистатина С (sCc) и оценить эффективность его
использования у беременных в диагностике преэклампсии (ПЭ) на доклиническом этапе развития в сравнении с традиционным определением по сывороточному креатинину.
Материалы и методы. В исследование было включено 30 женщин в первом триместре беременности, из них: 20
женщин с анамнестическими факторами риска по развитию ПЭ вошли в основную группу (ОГ), контрольную группу (КГ)
составили 10 женщин без экстрагенитальных заболеваний и с неотягощенным акушерско-гинекологическим анамнезом.
Дальнейшее деление в ОГ на подгруппы базировалось на уровнях sCc, исследование которого проводилось в сроках от
22 до 36 недель беременности. В подгруппу Іц˃1 вошли женщины с уровнем sCc более 1,0 (n=10), в подгруппу Іц˂1 – женщины с уровнем sCc меньше 1,0 (n=10). Группа Іа – беременные, у которых в конце беременности развилась ПЭ (n=8) и
Іб – пациентки, у которых не развилась ПЭ (n=12).
Результаты исследования и их обсуждение. По результатам было отмечено, что уровни sCc у беременных в группе
Іа составили 1,34±0,11 (95 %ДІ: 1,13 – 1,55), (p<0,001); в подгруппе Іц˃1 чувствительность sCc в развитии ПЭ равна 87,5 %,
специфичность – 100 %, что, в свою очередь, подтверждает высокие диагностические характеристики sCc в качестве
предиктора ПЭ. В подгруппе Іц˂1 с уровнем sCc 0,88±0,03 (95 % ДІ: 0,81 – 0,95) (p<0,001) преэклампсия не развилась. При
сравнительном анализе показателей скорости клубочковой фильтрации (СКФ) по sCc (СКФцис) и СКФ по креатинину (СКФкр)
были отмечены статистические отличия значений у беременных: в группе Іа уровень СКФцис составил 58,62±4,11 (95 %
ДІ: 50,57 – 66,68) и значительно снижен в сравнении со СКФкр – 88,25±5,76 (95 % ДІ: 76,96 – 99,54); в контрольной группе
статистическая разница СКФцис (114,5±2,7 (95 % ДІ: 109,2–119,8)) и СКФкр (112,5±4,1 (95 % ДІ: 104,47–120,53)) не отмечена.
Таким образом, наиболее существенная разница в значениях СКФцис и СКФкр отмечается в группе Іа, что доказывает эффективность использования СКФцис в диагностике нарушения почечной функции на доклиническом этапе ПЭ.
Выводы. В результате проведенных исследований доказано, что сывороточный цистатин С достоверно повышен у
беременных в группе риска по развитию ПЭ и при значении показателя выше 1,0 является достоверным маркером развития преэклампсии на доклиническом этапе реализации.
