Проблема теодицеи в средневековой мысли. Часть 2. Фома Аквинский: парадоксы сочетания Божьего провидения и разумной свободы

Abstract

Во второй части статьи на примере учения Фомы Аквинского рассмотрено осмысление проблемы теодицеи в контексте соотнесения категорий Божьего провидения (в частности, предопределения) и человеческой свободы. Выявлены (так же, как и у Августина – в первой части статьи) эстетический и этический варианты решения этой проблемы. Показаны разногласия между Аквинатом и Августином по вопросу соотношения воли и разума. Подчеркнута необходимость согласования ряда идей христианской антропологии и этики для получения целостной модели решения проблемы теодицеи.

У другій частині статті на прикладі вчення Томи Аквінського розглянуто осмислення проблеми теодицеї в контексті співвіднесення категорій Божого провидіння (зокрема,передвизначення) і людської свободи. Виявлено (так само, як і у Августина – в першій частині статті) естетичний таетичний варіанти вирішення цієї проблеми. Показані розбіжності між Аквінатом і Августином з питання співвідношення волі і розуму. Наголошено на необхідності узгодження ряду ідей християнської антропології та етики для отримання цілісної моделі вирішення проблеми теодицеї.

In the second part of the article, through example of doctrine of Thomas Aquinas, the problem of theodicy in the context of correlating the categories of God's providence (in particular, predestination) and human freedom is comprehended. Aesthetical and ethical options of this problem’s solution (as well as Augustine's – in the first part of the article) are identified. Author shows disagreements between Aquinas and Augustine on a question of will-mind’s relationship and points the necessity of coordinating of a number of ideas of Christian anthropology and ethics to obtain an integral model of the problem’s of theodicy solution.