В статті проаналізована переносимість різних методів введення протитуберкульозних препаратів. Всі хворі були розподілені на три групи: в трьох групах застосовували стандартну протитуберкульозну хіміотерапію, крім того в 1 основній групі використовували регіональну лімфотропну терапію з ультразвуковим озвучуванням, а в 2 основній – лише регіональну лімфотропну терапію. Проведений порівняльний аналіз показав значно рідше виникнення лікарської непереносимості у пацієнтів основних груп, ніж при використанні стандартної протитуберкульозної терапії в контрольній групі (13,6%, 25,0% та 45,0% відповідно, Р<0,05).
The bearableness of different methods of introduction of antiphthisic preparations was analyzed in this article. All patients were divided into 3 groups: in 3 groups complex antituberculous treatment was used with standard combinations of drugs in a standard dosages, together with pathogenetic drugs and symptomatic treatment. Regional lymphotropic therapy with further ultrasound therapy were used in the 1-st main group and only regional lymphotropic therapy was used in the 2-nd main group. The conducted comparative analysis showed considerably more rare origin of medical unbearableness for the patients of basic groups, than at the use of standard antiphthisic therapy in a control group (13,6%, 25,0% and 45,0%, Р<0,05).
В статье проанализирована переносимость разных методов введения противотуберкулезных препаратов. Все больные были разделены на три группы: в трех группах применяли стандартную противотуберкулезную химиотерапию, кроме того в 1 основной группе использовали региональную лимфотропную терапию с ультразвуковым озвучиванием, а во 2 основной – лишь региональную лимфотропную терапию. Проведенный сравнительный анализ показал значительно более редкое возникновение лекарственной непереносимости у пациентов основных групп, чем при использовании стандартной противотуберкулезной терапии в контрольной группе (13,6%, 25,0% и 45,0% соответственно, Р<0,05).
