Використання маркера проліферативної активності Ki–67 для аналізу ефективності комплексного лікування хворих з місцево–розповсюдженим раком молочної залози

Abstract

Мета: використання маркера проліферативної активності Ki–67 для аналізу результатів неоад’ювантної поліхіміотерапії з використанням регіонарних або системних шляхів доставки фармакологічних засобів у хворих з місцево-розповсюдженим раком молочної залози (МР РМЗ). Ретроспективний аналіз даних 90 пацієнток з МР РМЗ, які отримували спеціалізоване комплексне лікування на основі реґіонарних та системних шляхів уведення препаратів. Результати. Динаміка проліферативної активності МР РМЗ в результаті неоад’ювантної поліхіміотерапії, про яку судили на основі індексу Ki–67, продемонструвала статистично значущу перевагу на користь регіонарних шляхів уведення препаратів порівняно з системними. Детальним дослідженням виявлено кореляцію метастатичного потенціалу пухлини з рівнем Ki–67. Висновки. За рівнем Ki–67 можна оцінювати проліферативну активність пухлини і в такий спосіб прогнозувати ефект неоад’ювантної поліхіміотерапії та обирати оптимальну тактику комплексного лікування.

Objective. Application of the proliferative activity marker Ki–67 for analysis of the results of neoadjuvant polychemotherapy, using regional or systemic ways of delivery of pharmacological preparations, for the patients, suffering locally spread mammary gland cancer (LS MGC). Retrospective analysis of the data, concerning 90 women–patients, suffering LS MGC, who obtained complex treatment, based on regional and systemic ways of the preparations administration. Dynamics of proliferative activity of a LS MGC as a result of neoadjuvant polychemotherapy, analyzed by the Ki–67 level determination, have demonstrated a statistically significant advantage of regional ways of the preparation injection, comparing with systemic ways of administration. Correlation of tumoral metastatic potential with level of Ki–67 was revealed, using detailed investigation. Conclusion. It is possible to estimate tumoral proliferative activity and the neoadjuvant polychemotherapy efficacy, using Ki–67 analysis, and in such a way to select the optimal tactics of complex treatment.