У багатьох областях України останніми роками має місце значне зниження ефективності лікування туберкульозу легень, провідною причиною чого рахується збільшення випадків хіміорезистентних форм туберкульозу (ХРТБ), що досягають 25-30% від захворюваності.
Мета: на підставі ретроспективного аналізу вивчити поширеність та сучасні епідеміологічні особливості формування ХРТБ у сполученні зі СНІДом, вірусним гепатитом С (ВГС) та ко-інфекцією СНІД/ВГС, з’ясувати подальші напрямки досліджень з метою підвищення ефективності ранньої діагностики, своєчасного адекватного лікування та покращення прогнозу даного контингенту хворих.
Для дослідження використані методи ретроспективного аналізу 263 медичних карток хворих на ХРТБ. Серед обстежених 263 хворих 135 пацієнтів (51,3%) мали тільки ХРТБ, 76 (28,9%) – ХРТБ/ВІЛ/СНІД, 32 (12,2%) – ХРТБ/ВГС, 14 (5,3%) – ХРТБ/ВІЛ/ СНІД/ВГС, 3 (1,15%) – ХРТБ/ВГВ та 3 (1,15%) – ХРТБ/ВІЛ/СНІД/ВГС+В. В останні роки серед хворих на ХРТБ та його поєднання з ВГС та ВІЛ/СНІД позначилась тенденція до збільшення питомої ваги жінок та мешканців міста, первинної стійкості мікобактерій туберкульозу (МБТ) до протитуберкульозних препаратів (ПТП); значно зросла кількість дисемінованих форм; показник наявності деструкції легеневої тканини наближається до 100,0% у хворих на ХРТБ та ко-інфекції. Незалежно від ко-інфекцій, основне навантаження від ПТП лягає на сечовивідну та гепатобіліарну системи; частіше переривали лікування хворі на потрійну інфекцію ХРТБ/ВІЛ/ СНІД/ВГС. Поєднання лікарської стійкості МБТ, ВІЛ/СНІД та ВГС визначають якісно новий стан хворих на ТБ. Важливою та невирішеною задачею є оптимізація терапевтичного підходу до змішаної інфекційної патології: ХРТБ, ВІЛ/СНІД та ВГС, тому що це поєднання призводить до взаємного обтяжування протікання кожного із захворювань. Для підвищення резистентності організму хворих в боротьбі з цією епідемією ко-інфекцій, є доцільним підвищення кваліфікації лікарів-фтизіатрів з питань супутньої соматичної патології.
In many areas of Ukraine the considerable decline in efficiency of pulmonary tuberculosis treatment has been taking place over the last years. The principal reason for such a situation is an increase in the incidence of drug resistant tuberculosis (DRTB) accounting for 25-30 % of total TB morbidity. On the basis of retrospective analysis, to study prevalence and modern epidemiologic features of DRTB occurrence in combination with HIV, viral hepatitis C (VHC) and HIV/VHC co-infection; to find out further directions of research with the purpose to increase efficiency of early diagnostics, timely adequate treatment and improvement of prognosis of this contingent of patients. Retrospective analysis of 263 medical cases of DRTB patients was conducted.135 individuals out of 263 DRTB patients were found to have only DRTB (51.3%), 76 (28.9%) – DRTB/HIV, 32 (12.2%) – DRTB/VHC, 14 (5.3%) – DRTB/HIV/ VHC, 3 (1.15%) – DRTB/VHВ and 3 (1.15%) – DRTB/HIV/VHС+В. Over the last years among DRTB patients and those ones with concomitant VHC and HIV/AIDS there is a marked tendency to an increase in the number of women and habitants of city, primary drug resistance of mycobacterium of tuberculosis (MBT); there is seen a considerable growth in the number of the disseminated forms; the index of pulmonary tissue destruction presence is approaching 100.0 % in patients with DRTB and co-infections. Regardless of co-infection, the basic loading from anti-tuberculosis agents is on the urinary and hepato-billiary systems; more often patients discontinue treatment in the cases of triple DRTB/HIV/VHС infection. Combination of МBТ drug resistance, HIV and VHС determines a qualitatively new state of patients with tuberculosis. Of great importance is optimization of the therapeutic approach to the mixed infectious pathology as such co-infections results in the mutual burdening of each disease course. To increase the effectiveness of fighting against this epidemy of co-infections, advance in-plant training of phthisiologists in issues related to concomitant somatic pathology is advisable.
Во многих областях Украины в последние годы имеет место значительное снижение эффективности лечения туберкулеза легких, основной причиной чего считается увеличение случаев химиорезистентных форм туберкулеза (ХРТБ), достигающих 25–30% от заболеваемости.
Цель: на основании ретроспективного анализа изучить распространенность и современные эпидемиологические особенности формирования ХРТБ в сочетании со СПИДом, вирусным гепатитом С (ВГС) и ко-инфекцией СПИД/ ВГС, выяснить дальнейшие направления исследований с целью повышения эффективности ранней диагностики, своевременного адекватного лечения и улучшения прогноза данного контингента больных.
Материалы и методы. Для исследования использованы методы ретроспективного анализа 263 медицинских карт больных ХРТБ. Результаты. Среди обследованных 263 больных 135 пациентов (51,3%) имели только ХРТБ, 76 (28,9%) – ХРТБ/ВИЧ/СПИД, 32 (12,2%) – ХРТБ/ВГС, 14 (5,3%) –
ХРТБ/ВИЧ/СПИД/ВГС, 3 (1,15%) – ХРТБ/ВГВ и 3 (1,15%) – ХРТБ/ВИЧ/СПИД/ВГС+В. В последние годы среди больных с ХРТБ и его сочетанием с ВГС и ВИЧ/СПИД отмечается тенденция к увеличению удельного веса женщин и жителей города, первичной стойкости микобактерий туберкулеза (МБТ) к противотуберкулезным препаратам (ПТП); значительно выросшее количество диссеминированных форм; показатель наличия деструкции легочной ткани приближается к 100,0% у больных с ХРТБ и ко-инфекциями. Независимо от ко-инфекции, основная нагрузка от ПТП ложится на мочевыводящую и гепатобилиарную системы; чаще перерывали лечение больные с тройной инфекцией ХРТБ/ВИЧ/СПИД/ ВГС. Сочетание лекарственной устойчивости МБТ, ВИЧ/СПИД и ВГС определяют качественно новое состояние больных туберкулезом. Нерешенной задачей
является оптимизация терапевтического подхода к смешанной инфекционной патологии: ХРТБ, ВИЧ/СПИД и ВГС, потому что это сочетание приводит к взаимному отягощению протекания каждого из заболеваний. Для повышения резистентности организма больных в борьбе с этой эпидемией ко-инфекций, является целесообразным повышение квалификации врачей-фтизиатров по вопросам сопутствующей соматической патологии.
