Вегетативні дисфункції після інфекцій та можливості їхньої корекції у загальній практиці (Огляд літератури)

Abstract

Метою огляду є аналіз сучасних досліджень щодо лікування вегетативних дисфункцій (ВД) після перенесених інфекцій в амбулаторній практиці. На підставі аналізу даних літератури зроблено огляд національних та зарубіжних клінічних досліджень з діагностики та лікування ВД. Велику увагу в огляді приділяється диференційній діагностиці функціональних порушень вегетативної нервової системи після перенесених інфекцій з органічною патологією, зважаючи на те що прояви ВД після перенесених інфекцій поліморфні і характери- зуються дисфункціями серцево-судинної, дихальної систем, фіброміалгіями, погіршенням адаптації пацієнтів до фізіологічних навантажень (кліноортостатичних, фізичних). В огляді наведено публікації, які свідчать, що в патогенезі ВД після перенесених інфекцій важливе значення мають не тільки порушення імунної системи, але й гіпомагніємія. Деякі публікації зазначають, що корекція гіпомагніємії за рахунок дієти, збагаченої магнієм, часто не приводить до збільшення магнію в організмі, що обумовлено порушеннями всмоктування та/або підвищеним його виведенням через нирки. Багато досліджень переконливо демонструють, що застосування органічних солей магнію (цитрату, лактату та ін.) супроводжується збільшенням його вмісту в організмі і відповідно – корекцією функціональних порушень вегетативної нервової системи.

The purpose of the review is to analyze current research on the treatment of autonomic dysfunctions (VD) after post-infections in outpatient practice. On the basis of the analysis of literature data, a review of national and foreign clinical studies on the diagnosis and treatment of VD was made. The review focuses on the differential diagnosis of functional disorders of the autonomic nervous system after transmitted infections with organic pathology, considering that the manifestations of VD after the transferred infections are polymorphic and characterized by dysfunctions of the cardiovascular, respiratory systems, fibromyalgia, poor adaptation of patients to physiological loads (clinortostatic, physical etc). In the review, there are publications that show that in the pathogenesis of VD after infections, not only impairment of the immune system, but also hypomanemia is important. A number of publications suggest that correction of deficiency of magnesium due to a magnesium-enriched diet often does not lead to an increase in magnesium in the body due to abnormal suction and / or increased excretion through the kidneys. Many studies convincingly demonstrate that the use of organic salts of magnesium (citrate, lactate, etc.) is accompanied by an increase in its content in the body and, accordingly, correction of functional disorders of the autonomic nervous system.

Целью обзора является анализ современных исследований по лечению вегетативных дисфункций (ВД) после перенесенных инфекций в амбулаторной практике. На основании анализа данных литературы сделан обзор национальных и зарубежных клинических исследований по диагностике и лечению ВД. Большое внимание в обзоре уделяется дифференциальной диагностике функциональных нарушений вегетативной нервной системы после перенесенных инфекций с органической патологией, несмотря на то что проявления ВД после перенесенных инфекций полиморфные и характеризуются дисфункциями сердечно-сосудистой, дыхательной систем, фибромиалгии, ухудшением адаптации пациентов к физиологическим нагрузкам (клиноортостатических, физических и др.). В обзоре приведены публикации, свидетельствующие, что в патогенезе ВД после перенесенных инфекций важное значение имеют не только нарушения иммунной системы, но и гипомагниемия. Некоторые публикации указывают, что коррекция гипомагниемии за счет диеты, обогащенной магнием, часто не приводит к увеличению магния в организме, что обусловлено нарушениями всасывания и/ или повышенным его выводом через почки. Многие исследования убедительно показывают, что применение органических солей магния (цитрата, лактата и др.) сопровождается увеличением его содержания в организме и соответственно – коррекцией функциональных нарушений вегетативной нервной системы.