У статті висвітлені результати досліджень щодо ефективності проведеного лікування хворих на генералізований пародонтит (ГП) І та ІІ ступенів розвитку хронічного перебігу на тлі лямбліозу. Виконана робота ґрунтується на результатах спостереження за 180 особами, хворими на ГП: основної групи, яка отримувала розроблену комплексну терапію із застосуванням імуномодуляторів та групи порівняння, яку було проліковано за традиційною схемою. Зосередження особливої уваги на застосуванні імуномодуляторів при розробці схеми лікування обумовлене даними, отриманими в ході попередніх досліджень, які довели безпосередню причетність порушень в роботі імунної системи до розвитку ГП у хворих з лямбліозом.
Про ефективність терапії судили по динаміці досліджуваних показників місцевого імунітету - лізоциму, sIgA, mIgA, IgG та бактерицидності ротового секрету. В статті показано, що вміст лізоциму в ротовому секреті та sIgA підвищився до значень норми вже на перший день після лікування. Також залишалися незмінними на протязі 6 місяців спостереження достовірно знижені до значень норми рівні mIgA і IgG. Ще до закінчення лікування у хворих основної групи бактерицидна активність слини (БАС) підвищилась до значень норми і залишалася такою весь термін спостереження.
Оцінка стану місцевого імунітету порожнини рота продемонструвала, що розроблений комплексний метод лікування ГП з використанням імуномодуляторів у хворих І і ІІ ступенів на тлі лямбліозу позитивно впливає на підвищення активності факторів місцевого імунітету, що призводить до загасання запального процесу в пародонті.
Порівняльний аналіз результатів лікування в групах хворих довів перевагу розробленої комплексної імуномодулюючої терапії над традиційною фармакотерапією, яка, як виявилося, не чинить вираженого нормалізуючого впливу на досліджувані показники місцевого імунітету порожнини рота.
The article highlights the results of studies of the effectiveness of the treatment of patients with generalized periodontitis (GP) I and II degree of development of the chronic course against the background of giardiasis. The work done is based on the results of the observation of 180 patients with GP: the main group that received the developed complex therapy with the use of immunomodulators and the comparison group, which was treated according to the traditional scheme.
The focus on the use of immunomodulators in the development of a treatment regimen is due to data obtained in previous studies, which proved the direct involvement of disorders in the immune system in the development of GP in patients with giardiasis. The effectiveness of therapy was judged by the dynamics of the studied parameters of local immunity - lysozyme, sIgA, mIgA, IgG and bactericidal secretion of the mouth. The article showed that the content of lysozyme in oral secretion and sIgA increased to normal values on the first day after completion of treatment. Also, the levels of mIgA and IgG significantly reduced to normal values remained unchanged during the 6 months of observation. Even before the end of treatment, bactericidal activity of saliva in patients of the main group increased to normal values, and this remained the entire observation period. Evaluation of the state of local immunity of the oral cavity has shown that the developed complex method of treatment of GP using immunomodulators in patients with severity I and II against giardiasis has a positive effect on the increased activity of factors of local immunity, which leads to the extinction of the inflammatory process in the periodontium. A comparative analysis of the results of treatment in groups of patients proved the advantage of the developed complex immunomodulating therapy over traditional pharmacotherapy, which, as it turned out, does not have a pronounced normalizing effect on the studied parameters of local immunity of the oral cavity.
В статье освещены результаты исследований эффективности проведенного лечения больных генерализованным пародонтитом (ГП) I и II степени развития хронического течения на фоне лямблиоза. Выполненная работа основывается на результатах наблюдения за 180 лицами, больными ГП: основной группы, получавшей разработанную комплексную терапию с применением иммуномодуляторов и группы сравнения, которая была пролечена по традиционной схеме. Сосредоточение внимания на применении иммуномодуляторов при разработке схемы лечения обусловлено данными, полученными в ходе предыдущих исследований, которые доказали непосредственную причастность нарушений в работе иммунной системы к развитию ГП у больных с лямблиозом.
Об эффективности терапии судили по динамике исследуемых показателей местного иммунитета - лизоцима, sIgA, mIgA, IgG и бактерицидности ротового секрета. В статье показано, что содержание лизоцима в ротовом секрете и sIgA повысилось до значений нормы уже на первый день после завершения лечения. Также оставались неизменными в течение 6 месяцев наблюдения, достоверно сниженные до значений нормы уровни mIgA и IgG. Еще до окончания лечения у больных основной группы бактерицидная активность слюны (БАС) повысилась до значений нормы и оставалась такой весь срок наблюдения.
Оценка состояния местного иммунитета полости рта продемонстрировала, что разработанный комплексный метод лечения ГП с использованием иммуномодуляторов у больных I и II степени тяжести на фоне лямблиоза положительно влияет на повышение активности факторов местного иммунитета, что приводит к угасанию воспалительного процесса в пародонте.
Сравнительный анализ результатов лечения в группах больных доказал преимущество разработанной комплексной иммуномодулирующей терапии над традиционной фармакотерапией, которая, как оказалось, не оказывает выраженного нормализующего влияния на исследуемые показатели местного иммунитета полости рта.
