Міофасціальний больовий синдром обличчя (МФБСО) є міждисциплінарною проблемою та посеред усіх різновидів прозопалгій, представляє найбільші труднощі в діагностиці та лікуванні, як для неврологів, так і для стоматологів. Існуюче в літературі різноманіття термінології МФБСО (м'язовий больовий дисфункціональний синдром, синдром скронево-нижньощелепного суглоба, синдром Костена, оклюзійно-артикуляційний синдром) відображає відсутність єдиних поглядів як на його розповсюдженість, так і на роль кожного із можливих компонентів.
Усі обстежені хворі були розділені на 3 групи:
I група – пацієнти, які не мали скарг щодо органів ротової порожнини з ортогнатичним прикусом і не мають ознак міофасціального больового синдрому обличчя (30 пацієнтів).
II група – пацієнти, що не мали скарг з боку скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних м'язів, але мають ознаки міофасціального больового синдрому обличчя (45 пацієнтів).
III група – пацієнти зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками міофасціального больового синдрому (23 хворих).
При обстеженні пацієнтів оцінювали характер оклюзійних взаємовідносин: ортогнатичний прикус, глибокий прикус, прямий прикус, медіальний прикус, дистальний прикус, відкритий в передньому відділі, перехресний прикус.
Клінічне обстеження проводилось шляхом зовнішнього огляду і огляду порожнини рота. При зовнішньому огляді пацієнтів звертали увагу на співвідношення окремих відділів обличчя (верхнього, середнього та нижнього), вираженість носогубних підборідних складок, відкривання рота, характер руху суглобових голівок, наявність шумів в суглобах при рухах нижньої щелепи, стан жувальних м'язів, відкривання рота. При огляді порожнини рота визначали вид прикусу, наявність тяжів слизової оболонки присінка порожнини рота, глибину присінка порожнини рота. При огляді зубних рядів звертали увагу на наявність передчасних контактів (центричних і ексцентричних), враховували деформації зубних рядів, аномалії прикусу і положення окремих зубів, наявність підвищеного стирання зубів, стан пародонту, наявність зубних протезів, каріозні і некаріозні ураження зубів, відсутність зубів (повне або часткове). Проводилась пальпація жувальних, скроневих, медіальних і крилоподібних м'язів.
Встановлено, що:
- Найбільш значущі відмінності в клінічних показниках при МФБСО між групою контролю та пацієнтами, які не пред'являють скарг з боку скронево-нижньощелепного суглоба та жувальних м'язів, але що мали ознаки МФБСО були відмічені за наступними клінічними ознаками: відчуття «втоми» в жувальних м'язах при прийомі їжі, наявність «шумів» при відкриванні рота і наявність бокових зміщень нижньої щелепи при відкриванні рота.
- До числа клінічних особливостей що відрізняють пацієнтів зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками міофасціального больового синдрому обличчя можуть бути віднесені: наявність передчасних контактів, ортодонтичні аномалії. Наявність болісних ущільнень в жувальних м'язах при пальпації.
- Найбільш значущими клінічними ознаками з боку оклюзії та функції СНЩС у пацієнтів з міофасціальним больовим синдромом обличчя є: шум при рухах нижньої щелепі (+62,23 %); клацання СНЩС при рухах нижньої щелепи в анамнезі (+57,97 %); бокові зміщення нижньої щелепи при відкриванні рота (+27,05 %); наявність супраконтактів в центральній, передній та боковій оклюзіях (+22,23%).
Myofascial pain syndrome (MPS) is an interdisciplinary problem and, among all varieties of protopalgia, presents the greatest difficulties in diagnosis and treatment, both for neurologists and for dentists. The existing variety of MPS terminology in the literature (muscle pain dysfunctional syndrome, temporomandibular joint syndrome, Kosten syndrome, occlusive articulation syndrome) reflects the lack of common views, both on its distribution and on the role of each of the possible components.
All examined patients were divided into 3 groups.
Group I – patients who had no complaints against the organs of the oral cavity with orthognathic bite and do not have signs of myofascial pain syndrome (30 patients).
Group II – patients who had no complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles, but had signs of myofascial pain syndrome (45 patients).
Group III – patients with complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles with clinical signs of myofascial pain syndrome (23 patients).
When examining patients, the nature of the occlusal relationship was assessed: orthognathic bite, deep bite, direct bite, medial bite, distal bite open in the anterior section, cross bite.
A clinical study was conducted by visual inspection and examination of the oral cavity. During external examination, patients paid attention to the ratio of individual facial areas (upper, middle and lower), the severity of nasolabial chin folds, mouth opening, the nature of the movement of the articular heads, the presence of noise in the joints during the movements of the lower jaw, the state of the masticatory muscles, the opening of the mouth. When examining the oral cavity, the type of occlusion, the presence of cords of the mucous membrane of the vestibule of the oral cavity, the depth of the vestibule of the oral cavity were determined. When examining the dentition, attention was paid to the presence of premature contacts (centric and eccentric), the deformation of the dentition, anomalies of occlusion and the position of individual teeth, the presence of increased erasure of teeth, periodontal condition, the presence of dentures, carious and non-carious lesions of the teeth, the absence of teeth (full or partial). Held palpation of the chewing, temporal, medial and pterygoid muscles.
Determined that:
- The most significant differences in clinical indices in MPS between the control group and patients who do not complain of the temporomandibular joint and masticatory muscles, but had signs of MPS were noted in the following clinical signs: a feeling of "fatigue" in the masticatory muscles when eating, the presence of "noise" when opening the mouth and the presence of lateral displacement of the lower jaw when opening the mouth.
- The number of clinical features distinguishing patients with complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles with clinical signs of facial myofascial pain may include: the presence of premature contacts, orthodontic anomalies. The presence of painful seals in the masticatory muscles on palpation.
- The most significant clinical signs of occlusion and TMJ function in patients with myofascial pain are: noise during movements of the mandible (+62.23 %); click of the temporomandibular joint when the lower jaw moves in the anamnesis (+57.97 %); lateral displacement of the lower jaw when opening the mouth (+27.05 %); the presence of supra-contacts in the central, anterior and lateral occlusions (+22.23 %)
Миофасциальный болевой синдром лица (МФБС) является междисциплинарной проблемой и среди всех разновидностей прозопалгий, представляет наибольшие трудности в диагностике и лечении, как для неврологов, так и для стоматологов.
Существующее в литературе многообразие терминологии МФБС (мышечный болевой дисфункциональный синдром, синдром височно - нижнечелюстного сустава, синдром Костена, окклюзионно-артикуляционный синдром) отражает отсутствие единых взглядов, как на его распространение, так и на роль каждого из возможных компонентов.
Все обследованные больные были разделены на 3 группы.
I группа – пациенты, которые не имели жалоб в отношении органов ротовой полости с ортогнатическим прикусом и не имеют признаков миофасциального болевого синдрома лица (30 пациентов).
II группа – пациенты, которые не имели жалоб со стороны височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц, но имеют признаки миофасциального болевого синдрома лица (45 пациентов).
III группа – пациенты с жалобами на состояние височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц с клиническими признаками миофасциального болевого синдрома (23 больных).
При обследовании пациентов оценивали характер окклюзионных взаимоотношений: ортогнатический прикус, глубокий прикус, прямой прикус, медиальный прикус, дистальный прикус, открытый в переднем отделе, перекрестный прикус. Клиническое обследование проводилось путем внешнего осмотра и осмотра полости рта. При внешнем осмотре пациентов обращали внимание на соотношение отдельных отделов лица (верхнего, среднего и нижнего), выраженность носогубных подбородочных складок, открывания рта, характер движения суставных головок, наличие шумов в суставах при движениях нижней челюсти, состояние жевательных мышц, открывание рта. При осмотре полости рта определяли вид прикуса, наличие тяжей слизистой оболочки преддверия полости рта, глубину преддверия полости рта. При осмотре зубных рядов обращали внимание на наличие преждевременных контактов (центрических и эксцентрических), учитывали деформации зубных рядов, аномалии прикуса и положения отдельных зубов, наличие повышенного стирания зубов, состояние пародонта, наличие зубных протезов, кариозные и некариозные поражения зубов, отсутствие зубов (полное или частичное). Проводилась пальпация жевательных, височных, медиальных и крыловидных мышц.
Установлено, что:
- Наиболее значимые различия в клинических показателях при МФБС между группой контроля и пациентами, которые не предъявляют жалоб со стороны височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц, но имели признаки МФБС были отмечены по следующим клиническим признакам: ощущение "усталости" в жевательных мышцах при приеме пищи, наличие "шумов" при открывании рта и наличие боковых смещений нижней челюсти при открывании рта.
- К числу клинических особенностей отличающих пациентов с жалобами на состояние височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц с клиническими признаками миофасциального болевого синдрома лица могут быть отнесены: наличие преждевременных контактов, ортодонтические аномалии. Наличие болезненных уплотнений в жевательных мышцах при пальпации.
- Наиболее значимыми клиническими признаками со стороны окклюзии и функции ВНЧС у пациентов с миофасциальным болевым синдромом лица являются: шум при движениях нижней челюсти (+ 62,23 %); щелчок ВНЧС при движениях нижней челюсти в анамнезе (+ 57,97%); боковые смещения нижней челюсти при открывании рта (+27,05 %); наличие супраконтактов в центральной, передней и боковой окклюзиях (+22,23 %).
