Рецидивы рака верхних дыхательных путей и результаты их терапии (25-летний опыт)

Abstract

Стан проблеми. Рецидиви раку верхніх дихальних шляхів (РРВДШ) у порівнянні з первинною пухлиною відрізняються високим ступенем злоякісності та низькою ефективністю терапії, що проводиться. Рецидиви часто призводять до більш глибоких анатомо-топографічних порушень в області їх виникнення. Рецидив захворювання значно частіше від невиліковної первинної пухлини є основною причиною смерті хворих від раку верхніх дихальних шляхів. Мета роботи – визначити ефективність лікування ад’ювантними методами хворих з рецидивом раку верхніх дихальних шляхів на основі клінічної семіотики. Матеріал та методи. Хворі з РРВДШ були розподіленні на 3 групи в залежності від клінічної семіотики, ступеню розповсюдження, від G та раніше проведеного лікування. Кожний компонент лікування супроводжувався внутрішньом’язовим введенням Поліоксідонію по 6 мг, №5. I група – 80 хворих після променевої терапії раку гортані з Т1N0M0 і Т2N0M0. II група – 120 хворих з рецидивом у регіональний лімфатичний апарат шиї з обох сторін, при G1 і G2 первинної пухлини та після комбінованого лікування раку гортаноглотки (променева терапія (45 Гр) + екстирпація гортані із ФФЛ)). Рецидив діагностовано через 12-22 міс. після лікування. Хворим провели 2 цикли поліхіміотерапії за протоколом (Карбоплатін і Паклітаксел), і на другому етапі, через 1 міс. – хірургічне лікування у вигляді операції Крайля з одного боку у 60 пацієнтів і ФФЛ у 60 хворих – на протилежному боці. III група – 60 хворих з рецидивом раку ґратчастого лабіринту після хіміопроменевої терапії. З них у 35 (58,3%) був рецидив в орбіту і у 25 (41,7%) пацієнтів – рецидив в порожнину носу при G2 і G3 первинної пухлини. Хворим цієї групи проведено хірургічне лікування. У 35 хворих з рецидивом в орбіту з відсутністю зору проведено хірургічне втручання у вигляді орбітосінуальної екзентерації із в/м введенням Поліоксідонію 6 мг, через день, №5, а у 25-ті пацієнтів проведена ревізія порожнини носу, при якої видалено органічній рецидив в області паперової пластинки ґратчастої кістки також з введенням Поліоксідонію 6 мг №5. Результати. При виборі методу лікування враховувалась наявність ознак ракової інтоксикації та резектабельність рецидивної пухлини. Хворі всіх 3 груп лікування переносили задовільно, без ознак продовженого росту та ракової інтоксикації. Стан хворих значно покращився при супроводженні кожного компонента лікування в/м введенням 6 мг Поліоксідонію через день, №5. Спостереження протягом 3 років після лікування показало відсутність другого рецидиву. Якість життя хворих було задовільною. Висновки. Лікування хворих з РРВДШ є дуже складною задачею, яка потрібує індивідуального підходу з комбінацією різних методів протипухлинної дії і обов’язковим антиоксидантним супроводженням кожного компоненту. Найбільш ефективним методом лікування рецидивних пухлин ЛОР-органів є хірургічний при G1 та G2, а при G3 – хіміопроменевий метод з антиоксидантним супроводом кожного компоненту. Основним показником для хірургічного метода була резектабельність пухлини.

Relapses of upper respiratory tract cancer (RURTC), compared with primary tumor malignancy have a high degree of malignancy and resistance to any therapy. The relapses often lead to more profound anatomical and topographical disturbances in their occurrence. The recurrence of the disease is much more common leading cause of death than uncured primary tumor in patients of upper respiratory tract cancer (URTC). The aim of our research is to determine the efficacy of adjuvant treatment in patients with recurrent cancer of the upper respiratory tract on the basis of clinical semiotics. Material and Methods. Patients with RURTC were divided into three groups depending on the clinical semiotic, extent, G and the earlier treatment. Each component of treatment was followed by an intramuscular injection of Polyoxidonium, 6 mg. Group I – 80 patients after radiation therapy of laryngeal cancer with T1N0M0 and T2 N0M0, II group – 120 patients with bilateral neck lymph nodes relapse, in case of G1 and G2 of the primary tumor and after the combined treatment (radiation therapy 45 Gy + extirpation of the larynx with LFF. Relapse was diagnosed in 12-22 months after treatment. The patients had a 2-cycle chemotherapy protocol (Carboplatin and Paclitaxel), and in the second stage, in a month – radical neck dissection on the one side of the neck in 60 patients and 60 patients with the LFF on the opposite side. Group III – 60 patients with recurrent ethmoid bone cancer treated with chemoradiotherapy. 35 patients (58.3%) had relapse into the orbit and 25 (41.7%) of the patients had the relapse into the nasal cavity having G2 and G3 of the primary tumor. The patients in this group underwent surgical treatment. In 35 patients with relapsing into an orbital cavity and with the loss of vision were made orbitomaxillectomy with the intramuscular injection of Polyoxidonium 6 mg a day, while 25 patients had the revision of the nasal cavity, where the limited relapse in lamina orbitalis area was removed followed the injection of Polyoxidonium 6 mg. Results. The patients of all groups tolerated the treatment well, without any evidence of continued growth and pronounced cancer intoxication. Their condition improved significantly because the treatment was accompanied with a treatment component of intramuscular injection of Polyoxidonium. The observation during 3 years after treatment showed no relapse again. The quality of patient’s life was satisfactory. Conclusions. The treatment of patients with RURTC is a complex problem that requires an individual approach with a combination of various methods of anti-tumor effects and antioxidant essential accompaniment of each component. The most effective treatment for recurrent cancer of ENT-organs is surgery at G1 and G2, and when G3 – chemoradiotherapy method with antioxidant accompaniment of each component. The main indication for surgical methods was the tumor resectability.