Питання сучасної діагностики новоутворень шкіри є актуальними, тому що спостерігається зростання кількості злоякісних новоутворень в усіх країнах світу. В Україні щорічно діагностуються більш ніж
20000 випадків злоякісних новоутворень шкіри, що складає 44,5 випадків на 100 тис. населення. В структурі онкологічної захворювання населення України в 2012 р. рак шкіри (РШ) займав I місце (10,3 % випадків), а щорічно від злоякісних немеланомних новоутворень шкіри вмирають біля 600 хворих.
Злоякісні ураження шкіри в 70% випадків мають локалізацію на відкритих частинах тіла, зокрема,
на шкірі обличчя: чолі, носі, скронях та вушних раковинах. Особливо небезпечними є новоутворення шкіри, чутливі до фізичних та хімічних подразників, що призводить до малігнізації пухлинного процесу.
Відомо багато причин розвитку РШ: це фізичні, хімічні та термічні агенти. До фізичних відносять
пролонговану дію УФ-опромінення вид сонця і штучної засмаги, механічні травми невусів, родимих плям
і рубців шкіри. До хімічних факторів відносять пролонгований контакт із сажею, сіркою, смолами, дьогтем та миш’яком. До ендогенних причин відносяться захворювання печінки, які знижують та порушують
антиоксидантний захист організму, що сприяє зростанню новоутворень шкіри екзогенного походження.
Причиною раку шкіри також може бути дія протипухлинних, протизапальних та кортикостероїдних препаратів, які пригнічують імунітет. Іноді рак виникає із придатків шкіри: волосяних фолікулів, жирових і
потових залоз. Також існує успадкована схильність до розвитку злоякісних новоутворень шкіри. До розвитку раку шкіри також може призводити облігатний та факультативний передрак. До облігатного відносять пігментну ксеродерму, хворобу Педжета, хворобу Боуена та еритроплазію Кейра. До факультативних відносять усі хронічні захворювання шкіри (гіпертрофічні, атрофічні процеси, повільне загоєння афт і ран
шкіри).
Для диференціальної діагностики новоутворень шкіри використовуються стандартні методи: дерматоскопія – огляд за допомогою збільшувального скла. Більш детально уражену частина шкіри можна
візуалізувати за допомогою мікроскопа з фіксацією клінічної семіотики. Флуоресцентну діагностику використовують для абластичного видалення. Також використовується епілюмінісцентна, та лазерна мікроскопія. Інформативним є термодиференційний тест, заснований на різниці температур між здоровими ділянками шкіри та пухлини. Кінцевим методом діагностики новоутворень є морфологічне дослідження матеріалу біопсії з наступним, при необхідності, імуногістохімічним дослідженням.
Морфологічно відрізняють такі типи злоякісних пухлин шкіри, що часто зустрічаються: базаліома
(базальноклітинна карцинома), плоскоклітинний рак шкіри (сквамозноклітинна карцинома) та злоякісна
меланома. Об’єктивно на ранніх стадіях розвитку злоякісні ураження шкіри мають однакову клінічну
семіотику. Пухлини складаються із аномальних клітин плоского епітелію зовнішнього шару шкіри, клінічно виглядають як жовті лускуваті ділянки шкіри. Поверхня новоутворень ніжна і при легкому торканні
починає кровоточити, а потім на місці такого ураження формується афта. Пухлини із клітин шкіри, що
утворюють пігмент меланін, які розташовані в епідермісі (у верхньому шарі шкіри) є найбільш небезпечними та агресивними. Для меланоми характерні нерівномірні кольори пігментації, від темних відтінків
коричневого, часом з вкрапленнями рожевого і червоного; розмір пігментної плями перевищує 6 мм. На
пізніх стадіях меланома проникає в глибокі шари шкіри, потім в кров і лімфатичну систему, тим самим
сприяє розносу клітин по усьому організму.
Для зменшення кількості злоякісних пухлин шкіри необхідно проводити профілактику, яка полягає
в уникненні надмірного навантаження шкіри ультрафіолетовим опроміненням. Необхідно проведення
самодіагностики: при виявлянні на шкірі новоутворення незрозумілої форми і кольору, яке не зникає довгій час, слід обов’язково звернутися до дерматолога або онколога. Рання лікарська діагностика передракових станів шкіри дозволяє визначити тактику своєчасного спеціального лікування. І насамперед, важливо
проведення регулярних профілактичних оглядів лікарями сімейного профілю.
The opportune diagnostics of skin neoplasms of the head, neck and body is actual, as there is a steady increase in this pathology. In Ukraine, more than 20,000 malignant skin tumors are diagnosed annually, which is
44.5 cases per 100 thousand of the population. In the structure of cancer morbidity in Ukraine in 2012, skin cancer
is ranked first, accounting for 10.3% of the total amount. Every year about 600 patients die from malignant onmelanoma skin tumors.
The localization of malignant skin lesions of the open parts of the body occupies 70% of all cases. In particular the skin of the face is affected: a forehead, a nose, temples, and auricles. Skin tumors are especially dangerous when they are frequently physically and chemically irritated. It contributes to the malignancy of the tumor
process.
There are many reasons for the development of skin cancer: physical, chemical and thermal agents. The
physical factors include the prolonged effect of sun UV radiation and artificial sunburn, mechanical injuries of
nevi, birthmarks and skin scars. The chemical factor is the long-term contact with soot, sulfur, resins, tar and arsenic. Endogenous causes include liver diseases, which reduce and disrupt the body's antioxidant defense, promoting the growth of skin neoplasms of exogenous origin.
The cause of skin cancer may be the effect of anti-tumor, anti-inflammatory and corticosteroid drugs that
suppress immunity. Sometimes cancer arises from the appendages of skin: hair follicles, sebaceous and sweat
glands. There is also a hereditary predisposition to the development of malignant skin tumors.
In the development of skin cancer, an obligate and facultative precancer is also allocated. The obligate precancer includes pigment xeroderma, Paget's disease, Bowen's disease and Queyrat erythroplasia. The optional
precancer includes all chronic skin diseases: hypertrophic, atrophic processes and slow-healing ulcers and skin
wounds. Differential diagnostics of skin tumors, standard methods are used such as:
The dermatoscopy – examination with a magnifying glass is used.
The affected area of the skin can be examined under a large increase using a microscope with fixation of
clinical semiotics. Fluorescent diagnostics is used for ablastic excision, using photosensitive compounds that accumulate in tumor cells and increase intraoperative visualization of the borders of the lesion. The epiluminescent
and laser microscopy is also used, in which the upper layer of the skin is visible. It allows to determine the nature
of the changes. The thermodifferential test based on the temperature difference between healthy skin and tumor
regions is informative too. With a temperature difference of more than 1 degree the test can be regarded as positive. The final method for diagnosing neoplasms of the skin is a morphological study of the biopsy material, followed by immunohistochemical investigation if it is necessary.
Morphologically three types of common skin cancer are distinguished: basalioma (basal cell carcinoma),
squamous cell carcinoma and malignant melanoma. Objectively, in the early stages of development, malignant
skin lesions have almost identical clinical manifestations.
Tumors consist of abnormal cells of the flat epithelium of the outer layer of the skin. Clinically it looks like
a yellow scaly patch of skin with a delicate surface, beginning to bleed from a light touch. Then an ulcer is formed
on the spot of such damage.
As to the flow and aggressiveness, the tumor from the skin cells that produce the pigment melanin, located
in the epidermis (on the upper layer of the skin) is the most dangerous. Melanoma is characterized with an uneven
color of pigmentation, with dark shades of brown, sometimes with patches of pink and red; the pigmentation spot
size exceeds 6 mm. In the later stages the melanoma penetrates deep layers of the skin, then gets into the blood
and lymphatic system spreading the process throughout the body.
To reduce the number of malignant skin tumors, especially neglected cases, prevention is necessary. It consists of avoiding excessive exposure of the skin to ultraviolet radiation and self-diagnosis. If the neoplasm of unknown shape and color on the skin is found and does not disappear for a long time, it is necessary to be examined
by a dermatologist or an oncologist immediately.
Finally, early medical diagnostics of precancerous skin conditions during regular preventive examinations
by family doctors will help to determine the tactics of timely special treatment.
