Фізична реабілітація дітей з руховими порушеннями на досвіді одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє»

Abstract

Більшу частину дітей з порушеннями опорно-рухового апарату складають діти з церебральними паралічами (89 %). Поширеність ДЦП в Україні становить 2,5 % на 1000 новонароджених. На даний час запропоновано багато методик лікування та реабілітації дітей з ураженням центральної і периферичної нервової системи, що приводить до виражених рухових порушень, але дослідники не дійшли спільної думки до оптимального підбору та комбінування методів реабілітації. Метою нашої роботи було прослідити і виявити найбільш ефективніші методи фізичної реабілітації для дітей з органічним ураженням центральної і периферичної нервової системи у вигляді порушень опорно-рухового апарату різного віку і різних рухових порушень за міжнародною класифікацією великих моторних функцій (GMFCS), які можна адаптувати і застосовувати в комплексній реабілітації на базі Одеського обласного благодійного фонду реабілітації дітей-інвалідів “Майбутнє”. Нами були досліджені наступні методи фізичної реабілітації: Войта-терапія, Бобат-терапія, Нейрокінезітерапія (методика Смолянінова А.Г.), Сенсорна інтеграція (СІТ), ЛФК, Реабілітаційна клітка, Tyrosolution, GEO –system, Lokomat, Локосистема, ДПК, Механотерапія, Гідрокінезотерапія, Кінезіотейпування. Було простежено за реабілітацією 2012 пацієнтів у віці від 2-16 років з діагнозом дитячий церебральний параліч (ДЦП) I, II, ІІІ, ІV рівня рухових порушень за міжнародною класифікацією великих моторних функцій (GMFCS) на протязі 1 року. Пацієнти на протязі курсу реабілітації (2 тижня) отримували комплексну реабілітацію, спостереження проводили на початку і в кінці курсу лікування. Нами був розроблений і адаптований для нашого центру протокол призначення методів фізичної реабілітації. Наші висновки – необхідно застосовувати в лікуванні різноманітні методи фізичної реабілітації, що дозволяє розширити спектр допомоги пацієнтам з ураженням центральної і периферичної нервової системи, яке приводить до виражених рухових порушень.

The majority of children with musculoskeletal disorders are children with cerebral palsy (89 %). The prevalence of cerebral palsy in Ukraine is 2.5 % per 1,000 newborns. At present, many methods of treatment and rehabilitation of children with central and peripheral nervous system lesions have been proposed, which leads to pronounced motor disorders, but researchers have not reached the common view for optimal selection and combination of rehabilitation methods. The purpose of our work was to trace and identify the most effective methods of physical rehabilitation for children with organic lesions of the central and peripheral nervous system in the form of disorders of the musculoskeletal system of all ages and various motor disorders according to the international classification of large motor functions (GMFCS) that can be adapted and applied in the complex rehabilitation on the basis of the Odessa regional charitable fund for the rehabilitation of disabled children “Future”. We studied the following methods of physical rehabilitation: Vojta-therapy, Bobath-therapy, Neurokinetherapy (Smoljaninov A. method), Sensory integration (SI), Therapeutic physical culture, Rehabilitation cage, Tyrosolution, GEO – system, Lokomat, Lokosistema, Dynamic proprioceptive correction (DPC), Mechanotherapy, Hydrokinesiotherapy, Kinesio taping. It was traced for the rehabilitation of 2012 patients aged 2-16 years old with a diagnosis of cerebral palsy I, II, III, IV levels of motor disorders in the International Classification of Large Motor Functions (GMFCS) for 1 year. Patients during the course of rehabilitation (2 weeks) received complex rehabilitation, observations were carried out at the beginning and at the end of the course of treatment. We have developed and adapted for our center a protocol for the appointment of physical rehabilitation methods. Our conclusions – it is necessary to apply in the treatment of various methods of physical rehabilitation, which allows expanding the range of assistance to patients with damage to the central and peripheral nervous system, which leads to severe motor disorders.

Большую часть детей с нарушениями опорно-двигательного аппарата составляют дети с церебральными параличами (89%). Распространенность ДЦП в Украине составляет 2,5% на 1000 новорожденных. В настоящее время предложено много методик лечения и реабилитации детей с поражением центральной и периферической нервной системы, что приводит к выраженным двигательным нарушениям, но исследователи не пришли к единому мнению относительно оптимального подбора и комбинирования методов реабилитации. Целью нашей работы было проследить и выявить наиболее эффективные методы физической реабилитации для детей с органическим поражением центральной и периферической нервной системы в виде нарушений опорно-двигательного аппарата разного возраста и разных двигательных нарушений по международной классификации моторных функций (GMFCS), которые можно адаптировать и применять в комплексной реабилитации на базе Одесского областного благотворительного фонда реабилитации детей-инвалидов “Будущее”. Нами были исследованы следующие методы физической реабилитации: Войта-терапия, Бобат-терапия, нейрокинезитерапия (методика Смолянинова А.Г.), Сенсорная интеграция (СИТ), ЛФК, Реабилитационная клетка, Tyrosolution, GEO - system, Lokomat, Локосистема, ДПК, Механотерапия , Гидрокинезотерапия, Кинезиотейпування. Было прослежено по реабилитацией 2012 пациентов в возрасте от 2–16 лет с диагнозом детский церебральный паралич (ДЦП) I, II, III, IV уровня двигательных нарушений по международной классификации моторных функций (GMFCS) в течение 1 года. Пациенты в течение курса реабилитации (2 недели) получали комплексную реабилитацию, наблюдения проводили в начале и в конце курса лечения. Нами был разработан и адаптирован для нашего центра протокол назначения методов физической реабилитации. Наши выводы – необходимо применять в лечении различные методы физической реабилитации, позволяет расширить спектр помощи пациентам с поражением центральной и периферической нервной системы, которое приводит к выраженным двигательных нарушений.