Хронічні запальні процеси внутрішніх статевих органів у жінок слід розглядати як загальне мультисистемне захворювання. Воно супроводжується залученням до патологічного процесу всіх ланок нейроендокринної системи, центральної і вегетативної нервової системи, серцево-судинної, сечовидільної, імунної,
системи гемостазу, обміну речовин. Це призводить до порушення специфічних
функцій жіночого організму (менструальної, статевої, репродуктивної), виникнення
синдрому тазових болів і генералізації процесу.
Метою дослідження було вивчення показників гормональної регуляції у пацієнток за умов наявності нормоценозу, дисбіозу різного ступеню та бактеріального вагінозу.
Аналіз отриманих результатів показав, що реакція гормональних систем при
дисбіозі та БВ характеризувалася розвитком первинного гіпергонадотропного
гіпогонадизму з гіпоестрогенією та гіперанрогенією; «дистрес-синдрому» та функціонального дистіреозу. Доведено, що саме стероїдні гормони (Е2, ПГ та ТС)
мали зв’язки з мікробним біоценозом. У стадію «тривоги» загального адаптаційного синдрому, яка тривала при дисбіозі І ступеню, рівень естрогенізації мав
значення для активації росту представників мікробного біоценозу піхви, що реалізувалося як для лактобактерій, так і для умовно-патогенних мікроорганізмів.
При дисбіозі ІІ степеню зв’язки частіше виявлялися для рівнів у крові ФСГ, ПГ та
тиреоїдних гормонів. Отримані результати по впливу системи гормональної регуляції на показники мікробного біоценозу, місцевої колоніальної резистентності
та імунної системи відображали формування єдиної гормонально-імунної системи, яка формується в умовах вагінального дисбіозу.
Chronic inflammatory processes of the internal genital organs in women should
be considered as common multisystem diseases. They are accompanied by the
involvement of all parts of the neuroendocrine system, central and autonomic nervous system, cardiovascular, urinary, immune, hemostasis, and metabolism in the
pathological process. This leads to a violation of the specific functions of the female
body (menstrual, sexual, reproductive), the occurrence of pelvic pain syndrome and
generalization of the process.
The aim of the study was to study the indicators of hormonal regulation in patients
in the presence of normocenosis, varying degrees of dysbiosis, and bacterial vaginosis.
An analysis of the results showed that the reaction of hormonal systems with
dysbiosis and bacterial vaginosis was characterized by the development of primary
hypergonadotropic hypogonadism with hypoestrogenism and hyperanrogenism;
“Distress syndrome” and functional distyroidism. It was proved that it was steroid
hormones (E2, PG and TS) that were associated with microbial biocenosis. In the
“anxiety” stage of the general adaptation syndrome, which lasted with grade I dysbiosis,
the level of estrogenization was important for activating the growth of representatives
of the microbial biocenosis of the vagina, which was realized both for lactobacilli and
conditionally pathogenic microorganisms. With dysbiosis of the second degree,
connections were more often detected for blood levels of FSH, PG and thyroid
hormones. The results obtained on the influence of the hormonal regulation system
on indicators of microbial biocenosis, local colonial resistance and the immune system
reflected the formation of a single hormonal-immune system, which is formed under
conditions of vaginal dysbiosis.
Хронические воспалительные процессы внутренних половых органов у женщин следует рассматривать как общие мультисистемные заболевания. Они сопровождаются привлечением к патологическому процессу всех звеньев нейроэндокринной системы, центральной и вегетативной нервной системы, сердечно-сосудистой, мочевыделительной, иммунной, системы гемостаза, обмена веществ. Это приводит к нарушению специфических функций женского организма
(менструальной, половой, репродуктивной), возникновению синдрома тазовых
болей и генерализации процесса.
Целью исследования было изучение показателей гормональной регуляции
у пациенток в присутствии нормоценоза, дисбиоза разной степени и бактериального вагиноза.
Анализ полученных результатов показал, что реакция гормональных систем
при дисбиозе и бактериальном вагинозе характеризовалась развитием первичного гипергонадотропного гипогонадизма с гипоэстрогенией и гиперанрогенией; «дистресс-синдрома» и функционального дистиреоза. Доказано, что именно
стероидные гормоны (Е2, ПГ и ТС) имели связь с микробным биоценозом. В
стадии «тревоги» общего адаптационного синдрома, которая длилась при дисбиозе І степени, уровень эстрогенизации имел значение для активации роста
представителей микробного биоценоза влагалища, что реализовалось как для
лактобактерий, так и для условно-патогенных микроорганизмов. При дисбиозе ІІ
степени связи чаще выявлялись для уровней в крови ФСГ, ПГ и тиреоидных гормонов. Полученные результаты по влиянию системы гормональной регуляции на
показатели микробного биоценоза, местной колониальной резистентности и
иммунной системы отображали формирование единой гормонально-иммунной
системы, которая формируется в условиях вагинального дисбиоза.
