Авторы рассматривают значение нарушений в психоэмоциональной сфере, в том числе депрессивных расстройств в патогенезе кожного зуда,
атопического дерматита и нейродермита и возможность использования антидепрессантов с
целью повышения эффективности лечения и уменьшения количества рецидивов этих
дерматозов. Объект и методы исследования. Под наблюдением находились 31 больной
кожным зудом, 63 — атопическим дерматитом и 36 — нейродермитом (основная группа) и
110 больных с аналогичной патологией (контрольная группа). Кроме общеклинического
обследования проводили аллергологическое тестирование и определение уровня общего
IgE; психологическое обследование больных с использованием шкалы депрессий
Гамильтона. Выводы. Доказана целесообразность и высокая эффективность применения
антидепрессантов (миансерина, венлафаксина, эсциталопрама) в комплексном лечении этих
дерматозов по сравнению с пациентами контрольной группы, где они не применялись;
констатировано отсутствие значительных побочных эффектов и осложнений при
применении этих препаратов.
Psycho-emotional disorders,
including depressive conditions and their role in the pathogenesis of itching, atopic dermatitis and
neurodermitis are discussed as well as the possibility of antidepressants use under the pathologies
mentioned. Object and methods. The main group included 31 patients with itching, 63 - with
atopic dermatitis and 36 with neurodermitis. Control group included 110 patients with similar
pathology. The authors substantiated and recomended the administration of some modern
antidepressants in the complex therapy of these patients which considerably improved the course
and outcome of the main disease.
Авторами розглянуто значення порушень в психо-емоційній сфері,
в тому числі депресивних розладів у патогенезі шкірного свербежу, атопічного дерматиту
та нейродерміту з метою підвищення ефективності лікування та зменшення кількості рецидивів цих дерматозів. Об'єкт і методи дослідження. Під спостереженням знаходилися
31 хворий на шкірний свербіж, 63 – на атопічний дерматит і 36 – на нейродерміт (основна
група) і 110 хворих на подібну патологію (контрольна група).
Окрім загальноклінічного обстеження проведено алергологічне тестування та
визначення рівню загального IgE; психологічне обстеження хворих з використанням шкали
депресій Гамільтона. Висновки. Доведена доцільність і висока ефективність використання
антидепресантів (міансерину, венлафаксину, есциталопраму) у комплексному лікуванні цих
дерматозів у порівнянні з пацієнтами контрольної групи, де вони не використовувались;
констатована відсутність значних сторонніх ефектів і ускладнень при використанні цих
препаратів.
