Клінічний приклад застосування імуноглобуліну G при хіміорезистентному туберкульозі у поєднанні з ВІЛ-інфекцією в стані тяжкої імуносупресії

Abstract

Хіміорезистентний туберкульоз (ХРТБ) у поєднанні з ВІЛ-інфекцією є однією з найскладніших проблем фтизіатрії. Особливу зацікавленість викликає контингент хворих на ХРТБ/ВІЛ з рівнем CD4 у плазмі крові до 50 кл/мкл, що свідчить про прогресування ВІЛ та розвиток тяжкої імунодепресії. У таких пацієнтів частіше спостерігаються тяжкі генералізовані форми з поліорганними ураженнями, позалегеневими локалізаціями туберкульозу (ТБ). Ми представляємо клінічний випадок хворої В., 27 років. Клінічний діагноз: В-20 ВІЛ-інфекція IV клінічної стадії. А19.0 МРТБ (24.07.2015) обох легень (дисемінований) дестр + (фаза інфільтрації); туберкульоз внутрішньогрудних та внутрішньочеревних лімфатичних вузлів, туберкульоз кишечника; мбт + мг + риф + м + к + рез. 1 + (HRES) рез. 2 + (Et) гіст. 0 кат. 4 (новий випадок) ког. 2 (2015). Ускладнення: дихальна недостатність 1-го ступеня. Вторинна анемія, тяжкий перебіг. Кахексія. Глибока імуносупресія. Поліорганна недостатність. Супутні захворювання: ексфоліативний дерматит; тромбоцитопенічна пурпура; орофарингеальний кандидоз; первинний гіпотиреоз середньої тяжкості, декомпенсація; токсичний гепатит; хронічна ниркова недостатність 2-го ступеня; енцефалопатія; нейроретиніт вірусного генезу (CMV, Toxo, Rub); генітальний герпес; аменорея. Пацієнтка отримувала разом зі стандартним лікуванням препарат внутрішньовенного імуноглобуліну G (у якості патогенетичного впливу) з розрахунку 4 мл/кг внутрішньовенно крапельно у два етапи. Вводили повільно (30 кр./хв) після 17-ї години. Висновки. Внаслідок застосування внутрішньовенного імуноглобуліну (IgG) у комбінації зі стандартними схемами протитуберкульозних препаратів другого ряду та антиретровірусної терапії досягнуто поліпшення клініко-лабораторних даних та зменшення виявів синдрому відновлення імунної системи.

Chemo-resistant tuberculosis in combination with HIV infection is one of the most difficult problems of modern phthisiology. Of particular interest is the contingent of patients with MDR TB/HIV with a level of CD 4 in blood plasma below 50 cells/μl, indicating the progression of HIV, and the development of severe immunosuppression in the patient’s body. Such patients are more likely to have severe, generalized forms with multiple organ lesions, extra-pulmonary localizations tuberculosis (TB). We represent a clinical case of a patient V., 27 years old. Clinical diagnosis: В-20 HIV-infection IV clinical stage. A19.0 MDR TB (24.07.2015), both lungs (disseminated) desctuction + (infiltrative phase) tuberculosis of the intrathoracic and intraabdominal lymph nodes, intestinal tuberculosis; mbt + mg + rif + m + c + resist 1 + (HRES) resist 2 + (Et) hist 0 cat 4 (new case) coh 2 (2015). Complications: respiratory failure, type 1. Secondary anemia, severe course. Cachexia. Severe immunosuppression. Polyorganic insufficiency. Concomitant diseases: еxfoliative dermatitis. Thrombocytopenic purpura. Oropharyngeal candidiasis. Primary hypothyroidism, moderate, decompensation. Toxic Hepatitis. Stage 2 of chronic renal disease. Encephalopathy. Neuroretinitis of the viral genesis (CMV, Toxo, Rub). Genital herpes. Amenorrhea. The patient received with the standard treatment the intravenous immunoglobulin G, as a pathogenic effect, at a rate of 4 ml/kg intravenously in two steps. It was introduced slowly (30 drops/ minute) and after 5 pm. Conclusions. As a result of the use of the intravenous immunoglobulin (Ig G) in combination with the standard regimens of second-line anti-TB drugs and antiretroviral therapy, improved clinical features and laboratory data and reduced manifestations of the immune reconstitution inflammatory syndrome.

Химиорезистентный туберкулез (ХРТБ) в сочетании с ВИЧ-инфекцией является одной из самых сложных проблем фтизиатрии. Особый интерес вызывает контингент больных ХРТБ/ВИЧ с уровнем CD4 в плазме крови ниже 50 кл/мкл, что свидетельствует о прогрессировании ВИЧ и развитии тяжелой иммунодепрессии. У таких пациентов чаще наблюдаются тяжелые генерализованные формы с полиорганными поражениями, внелегочными локализациями туберкулеза (ТБ). Мы представляем клинический случай больной В., 27 лет. Клинический диагноз: В-20 ВИЧинфекция IV клинической стадии. А19.0 МРТБ (24.07.2015) обоих легких (диссеминированный) дестр. + (фаза инфильтрации); туберкулез внутригрудных и внутрибрюшных лимфатических узлов, туберкулез кишечника; мбт + мг + риф. + м + к + рез. 1 + (HRES) рез. 2 + (Et) гист. 0 кат. 4 (новый случай) ког. 2 (2015). Осложнения: дыхательная недостаточность 1-й степени. Вторичная анемия, тяжелое течение. Кахексия. Глубокая иммуносупрессия. Полиорганная недостаточность. Сопутствующие заболевания: эксфолиативный дерматит; тромбоцитопеническая пурпура; орофарингеальный кандидоз; первичный гипотиреоз средней тяжести, декомпенсация; токсический гепатит; хроническая почечная недостаточность 2-й степени; энцефалопатия; нейроретинит вирусного генеза (CMV, Toxo, Rub); генитальный герпес; аменорея. Пациентка получала вместе со стандартным лечением препарат внутривенного иммуноглобулина G (в качестве патогенетического воздействия) из расчета 4 мл/кг внутривенно капельно в два этапа. Вводили медленно (30 капель/мин) после 17.00. В результате применения внутривенного иммуноглобулина (IgG) в комбинации со стандартными схемами противотуберкулезных препаратов второго ряда и антиретровирусной терапии было достигнуто улучшение клинико-лабораторных данных и уменьшение проявлений синдрома восстановления иммунной системы.