Особенности клинического течения инфаркта миокарда у больных после тромболизиса и гепаринотерапии

Abstract

Проведенный анализ по клиническим особенностям течения инфаркта миокарда после тромболизиса на фоне применяемого в среднем около 5 суток гепарина и традиционного медикаментозного комплекса (нитраты, - блокаторы, гипотензивные, метаболиты). У 35,0% больных постинфарктная стенокардия формируется от 3 до 12 суток течения инфаркта миокарда с максимумом к 8 суткам. Затем она разрешается либо трансформируется у 12,5% больных в рецидивирующий инфаркт миокарда, наиболее часто встречающийся от 3-х до 19 суток с максимумом на 12 сутки. Полученные данные согласуются и с изучением временного интервала наибольшего пика геморрагических проявлений, проявляющегося, в основном, в течение 1-2 суток заболевания и достаточно быстро, уже к 3 суткам нормализующегося, что свидетельствует о достаточно быстро формирующемся прокоагуляционном эффекте после проведения тромболизиса. Данная совокупность клинических проявлений и сроки их возникновения свидетельствуют о формировании к концу 5-6 суток течения инфаркта гиперкоагуляционной направленности крови больных после ТЛТ и курса гепаринотерапии.

The Author has analyzed clinical peculiarities of miocardial infarction course after thrombolythic therapy on the background of not less than 5 days of heparin therapy and traditional medicamentous complex(nitrates, beta-blockators, metabolic and hypotensives remedies).

Проведений аналіз клінічних особливостей перебігу інфаркту міокарда після тромболізісу на тлі застосування, в середньому, біля 5 діб, гепарину й традиційного медикаментозного комплексу (нітрати, β-блокатори, гіпотензивні, метаболіти). У 35,0% хворих постінфарктна стенокардія формується від 3 до 12 діб перебігу інфаркту міокарда з максимумом до 8 діб. Далі вона розв’язується або трансформується у 12,5% хворих в рецидивуючий інфаркт міокарда, що найчастіше зустрічається від 3 до 19 доби з максимумом на 12 добу. Отримані дані узгоджуються і з вивченням тимчасового інтервалу найбільшого піку геморрагічних проявів, що виявляються, в основному, протягом 1-2 діб хвороби й достатньо швидко, вже на 3 добу нормалізуються, що свідчить про достатньо швидкий формівний прокоагуляриціоний ефект після проведення тромболізісу. Дана сукупність клінічних виявлень і строки їхнього виникнення свідчать про формування наприкінці 5-6 доби протікання інфаркту гіперкоагуляційного напрямку крові у хворих після ТЛТ і курсу гупаринотерапії.