Сприйняття власної фігури дітьми з надлишковою масою тіла та ожирінням

Abstract

Вивчали психологію сприйняття образу власної фігури дітьми віком 6–11 років з надлишковою масою тіла та ожирінням та оцінку їхніми батьками цієї проблеми. Встановлено, що підходи до виховання дітей практично в усіх сім`ях здійснюються без урахування реальних характерологічних, вікових та фізіологічних особливостей дитини. Відсутність розуміння особистих особливостей дітей з боку батьків провокує закріплення у них психологічного регресійного механізму у вигляді підвищеного апетиту як пошуку замісних задоволень при незадоволених емоційних потребах організму. Образ свого тіла у дітей з надлишковою вагою та ожирінням неадекватний реальному; більшість батьків також не згодні з тим, що їхні діти повні. Таке ставлення батьків і дітей до проблеми не дозволяє змінити звички дитини, наслідком чого є відсутність навичок здорового способу життя у дорослому віці.

The psychology of perception of the image of own figure by children in the age 6–11 years with overweight or obese and estimation of this problem by their parents is studied. It is established that the approaches to the education of children in almost all households are made without regard of real characterological, age and physiological characteristics of the child. Lack of understanding of the personal characteristics of children by parents provokes the consolidation of their psychological regressive mechanism in the form of increased appetite as a search for pleasure in the substitution of unmet emotional needs of the organism. The image of the own body in children with overweight and obesity is disproportionate to the real; as most of the parents do not agree that their children fat. This attitude of parents and children to the problem can not change the habits of the child and as a result the lack of skills for a healthy lifestyle into adulthood is presented.

B Изучена психология восприятия образа собственной фигуры детьми в возрасте 6–11 лет с избыточной массой тела и ожирением и оценка их родителями этой проблемы. Установлено, что подходы к воспитанию детей практически во всех семьях осуществляются без учета реальных характерологических, возрастных и физиологических особенностей ребенка. Отсутствие понимания личных особенностей детей со стороны родителей провоцирует закрепление у них психологического регрессионного механизма в виде повышенного аппетита как поиска заместительных удовольствий при неудовлетворенных эмоциональных потребностях организма. Образ своего тела у детей с избыточным весом и ожирением неадекватен реальному; большинство родителей также не согласны с тем, что их дети полные. Такое отношение родителей и детей к проблеме не позволяет изменить привычки ребенка, следствием чего является отсутствие навыков здорового образа жизни во взрослом возрасте.