On the background of hemodynamic overload of the heart, coronary insufficiency and arterial hypertension, the hypoxic phenomena are formed, which modify metabolic processes in the direction of activation of endogenous intoxication, which are reflected in hematological and biochemical indices. Therefore, the laboratory data reflecting these violations are essential and useful for assessing the patient's condition. However, in many literary sources there are mostly the peculiarities of clinical and functional parameters that are characteristic of CHF, and, at all, there are no definite comparative characteristic of complex clinical and laboratory studies based on the stages (HF 2A and HF 2B) and their dependence on the prescribed treatment, at that time as the analysis of survival in CHF patients in subgroups, conducted in the framework of multicenter studies SAVE, SOLVD, TRACE, etc., clearly indicates the adverse effects of nitrates on the course and prognosis of CHF.
На тлі гемодинамічного перевантаження серця, коронарної недостатності та артеріальної гіпертензії формуються гіпоксичні явища, що змінюють метаболічні процеси у бік активації ендогенної інтоксикації, які віддзеркалюються гематологічними та біохімічними показниками. Тому дані лабораторних досліджень, що відображають ці порушення, є суттєвими та доцільними для оцінки стану хворого. Слід підкреслити, що для постановки діагнозу ХСН необхідними є параметри функціональної діагностики: електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітини та ехокардіографія. Метою інструментальної діагностики є отримання об'єктивних доказів наявності дисфункції серця у хворого з підозрою на ХСН. Проте, в багатьох літературних джерелах зустрічаються переважно саме собливості клініко-функціональних параметрів, що властиві ХСН, причому, зовсім не визначена порівняльна характеристика комплексних клініко-лабораторних досліджень відповідно стадій (СН 2А і СН 2Б) та залежності їх від призначеного лікування, у той час як аналіз виживаності хворих ХСН в підгрупах, проведений в рамках багатоцентрових досліджень SAVE, SOLVD, TRACE та ін., однозначно свідчить про негативний вплив нітратів, які часто призначаються, на перебіг і прогноз ХСН Мета роботи. Провести порівняльний аналіз лабораторних показників в динаміці курсового лікування хворих на ІХС та АГ із ускладненнями СН 2А та 2Б при застосуванні різних вазодилататорів (нітратів та амлодипіну), призначених на тлі стандартної терапії ХСН.
На фоне гемодинамической перегрузки сердца, коронарной недостаточности и артериальной гипертензии формируются гипоксические явления, изменяющие метаболические процессы в сторону активации эндогенной интоксикации, которые отражают гематологические и биохимические показатели. Поэтому данные лабораторных исследований являются существенными и целесообразными для оценки состояния больного.
Однако, во многих литературных источниках встречаются преимущественно именно особенности клинико-функциональных параметров, присущих ХСН. Причем, не проводилась сравнительная характеристика комплексных клинико-лабораторных исследований в зависимости от степени тяжести (СН 2А и СН 2Б) и назначенного лечения. В то же время, анализ выживаемости больных ХСН в подгруппах, проведенный в рамках многоцентровых исследований SAVE, SOLVD, TRACE и др., однозначно свидетельствует о негативном влиянии часто назначаемых нитратов на течение и прогноз этого осложнения. Цель работы. Провести сравнительный анализ лабораторных показателей в динамике курсового лечения больных ИБС и АГ с осложнениями СН 2А и 2Б при применении различных вазодилататоров (нитратов и амлодипина), назначенных на фоне стандартной терапии ХСН.
