В
роботі представлені сучасні літературні дані та дані власних досліджень з питань
діагностики і лікування апоплексії яєчника. Встановлена залежність між об’ємом
гемоперитонеума і рівнем вільної рідини, що виявляється при трансвагінальному УЗД у
сагітальній площині. Описані характерні для внутрішньояєчникових крововиливів
ультразвукові зображення. В роботі розглянуті проблеми консервативного і хірургічного
лікування апоплексії яєчника. Представлені власні дані найближчих і віддалених
результатів лапароскопічного лікування апоплексії яєчника. Доведена необхідність
подальшої протирецидивної терапії з урахуванням морфологічної структури джерела
внутрішньоорганної і/або інтраабдомінальної кровотечі.
The article presented is a review of literature about ovarian apoplexy diagnostic and
treatment; it contains the results of own researches having been done at different time. The
causation between haemoperitoneum volume and free liquid amount has been evaluated by means
of transvaginal ultrasound examination in sagital axis. Intraovarian bleeding ultrasound features
are presented. Contemporary aspects of ovarian apoplexy conservative and surgical treatment are
compared. The original data of ovarian apoplexy laparoscopic treatment, its direct and late fates are given. The Authors showed the necessity of the further anti-relapse treatment with taking into
account morphological structure of intraorganic and/or intraovarian bleeding source.
В работе представлены современные литературные данные, а также данные собственных
исследований по вопросу диагностики и лечения апоплексии яичника. Установлена
зависимость между объёмом гемоперитонеума и уровнем свободной жидкости,
выявляемым при трансвагинальном УЗИ в сагиттальной плоскости. Описаны характерные
для внутрияичниковых кровоизлияний ультразвуковые изображения. В работе освящены
проблемы консервативного и хирургического лечения апоплексии яичника. Представлены
собственные данные ближайших и отдалённых результатов лапароскопического лечения
апоплексии яичника. Отображена необходимость дальнейшей противорецидивной терапии
с учётом морфологической структуры источника внутриорганного и/или
интраабдоминального кровотечения.
