Abstract:
Вперше в урологічній та нефрологічній практиці використай матод ЛКС в діагностиці пієлонефрита та дифференційній діагностиці гломерулонефритів. Вперше використана ЛКС семіотика пієлонефритів та гломерулонефритів і оптимальний алгоритм використання, ЛКС у комплексі з традиційними методами обстеження хворих з; різноманітними фортами запальних захворювань нирок. Інфекційно-запалювальні хвороби нирок – гострий і хронічний пієлонефрит, імунокомплексні запалювальні хвороби – гломерулонефрити займають найважливіше місце в структурі патолога нирок. Своєчасна діагностика вищевказанних нозологічних форм є досить складна клінична задача, бо часто відсутні кліничні симптоми, має місце значний кліничний поліморфізм, перебіг захворювання часто приймає латентний характер. Метою дослідження було вивчення патогномонічної зчепленності параметрів сироваткового та сечового гомеостазу, встановлюємих за допомогою метода ЛКС, з нозологією основних нозологічних процесів (гострий та хронічний піелонефрит, хронічний гломерулонефрит). Матеріалом для ЛКС дослідження були сироватка крові та сеча хворих.
