Теоретичні аспекти проблеми оптимізації сімейного функціонування жінок після перенесеного психотичного епізоду

Abstract

Проблема первинного психотичного епізоду до сьогодні залишається надзвичайно актуальною в практиці сучасної психіатрії. У представленій статті наведено теоретичне обґрунтування та узагальнення світових даних, що стосуються заявленої проблеми. Автором визначено основні психоемоційні характеристики жінок, які перенесли первинний психотичний епізод, та представлено основні напрями в системі комплексної психофармакотерапії цієї хвороби. Повноцінна і своєчасна реабілітація жінок з первинним психотичним епізодом захворювання знижує ймовірність швидкого рецидиву, покращує клінічний і соціальний прогноз пацієнта. У рецидивуванні захворювання і соціальному функціонуванні хворих істотна роль належить внутрішньосімейним факторам. Родина може мати позитивний вплив на процес реабілітації пацієнтів з ППЕ шляхом формування соціальної підтримки, що позитивно позначається на адаптації пацієнта.

The problem of primary psychotic episode, nowadays, remains extremely relevant in the practice of modern psychiatry. In the present article, the author, shows theoretical study and summarizes global data related to this issue. The author describes main psychoemotional characteristics of women who has had a primary psychotic episode and presents the main directions in the system of complex psychopharmatherapy of the disease. Complete rehabilitation reduces the likelihood of a quick relapse and improves the patient’s clinical and social prognosis. The main role in impairment of patients’ condition and level of patients social adaptation play relatives. It can have a positive impact on the rehabilitation process through the formation of social support, which is reflected positively on the adaptation of the patient.

Проблема первичного психотического эпизода до сих пор остается чрезвычайно актуальной в практике современной психиатрии. В представленной статье приведено теоретическое обоснование и обобщение мировых данных, касающихся данной проблемы. Автором определены основные психоэмоциональные характеристики женщин, перенесших первичный психотический эпизод, и представлены основные направления в системе комплексной психофармакотерапии данной болезни. Полноценная и своевременная реабилитация снижает вероятность быстрого рецидива, улучшает клинический и социальный прогноз пациента. В рецидивировании заболевания и социальном функционировании больных существенная роль принадлежит семье. Она может иметь позитивное влияние на процесс реабилитации путем формирования социальной поддержки, что положительно отражается на адаптации пациента.