До механізмів формування ретинопатії при стрептозотоциновому діабеті на тлі електричних подразнень структур мозку

Abstract

Актуальність. Електричне подразнення (ЕП) структур головного мозку, самої ретини супроводжується протизапальним впливом і може бути використано в комплексному лікуванні діабетичної ретинопатії. Метою даного дослідження було визначення активності глутатіонредуктази (ГР), малонового діальдегіду (МДА) в сітківці ока, моніторинг маси тіла щурів з модельованим за допомогою стрептозотоцину (СТЗ) діабетом, а також розкриття особливостей динаміки цих показників за умов ЕП палеоцеребелярної кори. Матеріал і методи. У щурів лінії Вістар на 15-у добу з моменту застосування СТЗ (55,0 мг/кг, в/чер) здійснювали ЕП палецеребелярної кори (V-VII дольки) (80-120 мкА, 100 Гц) протягом 4 тижнів. Через 1,5 місяця з моменту введення СТЗ в гомогенаті сітківки визначали активність глутатіонредуктази та рівень МДА і результати виражали в NADPH/мин/мг білку, нМ та нмолях/мг протеїну, відповідно. Результати. Маса тіла щурів із цукровим діабетом зростала на 10,7% у порівнянні до вихідного значення, в той час як в контролі зростання склало 36,2% (р<0,05). На тлі ЕП (щодобових одно та трьохкратних) показник зростання склав 29,3 та 27,0% (р<0,05). ЕП (тричі на добу) викликали збільшення активності в тканині сітківки щурів із діабетом ГР на 37,0% (р<0,05), а також зменшення вмісту МДА на 44,5% (р<0,05). Висновок. ЕП палеоцеребелярної кори у щурів із СТЗ-індукованим діабетом попереджає втрату маси тіла, зниження активності ГР, а також збільшення вмісту МДА в тканині сітківки.

Введение. Электрическая стимуляция (ЭС) структур головного мозга, а также сетчатки сопровождается развитием противовоспалительных эффектов, что позволяет применять её в комплексном лечении диабетической ретинопатии. Целью исследования было определение активности глутатионредуктазы (ГР), малонового диальдегида (МДА) в сетчатке глаза, мониторинг массы тела крыс с моделированным стрептозотоцином (СТЗ) диабетом, а также раскрытие особенностей динамики этих показателей в условиях ЭС палеоцеребеллярной коры. Материал и методы. У крыс линии Вистар на 15-е сутки с момента применения СТЗ (55,0 мг/кг, в/бр) проводили ЭС палеоцеребеллярной коры (V-VII дольки) (80-120 мкА, 100 Гц) на протяжении 4 недель. Через 1,5 месяца с момента введения СТЗ в гомогенате сетчатки определяли активность ГР, уровень МДА и