Особливості абдомінального синдрому при порушеннях церебро-інтестінальної взаємодії у дітей

Abstract

Проведений ретроспективний аналіз історій хвороб 259 дітей з больовим абдомінальним синдромом (БАС). Після загально-клінічного, лабораторного та інструментального обстеження із виключенням хірургічної патології всім пацієнтам було діагностовано функціональні розлади органів травлення. Встановлено, що у більшості хворих (62,5±3,0) % БАС не мав чіткої локалізації та характеризувався переважно помірною інтенсивністю в усіх вікових групах (74,1 ±2,7) %. Супутні диспептичні явища у вигляді одноразової або повторної блювоти, порушення випорожнення та відходження газів були найбільш виражені у дітей дошкільного віку, тоді як у дітей старшого віку ці симптоми спостерігалися у кожного п’ятого хворого. Симптоми подразнення очеревини були виявлені в 2,5-3 рази частіше ніж дефанс. Поєднання у 10,8 % пацієнтів так званих «тривожних ознак» - дефансу та подразнення очеревини, не підтвердило хірургічної патології. Найбільш значущими клінічними ознаками БАС при функціональних розладах травного тракту у дітей є: провокований біль у животі (74,1 ±2,7) %, диспептичні явища (блювота, порушення випорожнення) - (61,4±3,0) % та подразнення очеревини (41,3±3,0) %. Як показали отримані результати, функціональні порушення не виключають можливості виявлення ««тривожних ознак», як то дефансу, симптомів подразнення очеревини та їх поєднання у частини хворих з БАС, що вимагає більш детального обстеження для виключення хірургічної патології та попередження помилкових оперативних втручань.

We conducted a retrospective analysis of 259 case histories of children with abdominal pain syndrom (APS). After the general clinical, clinical-laboratory and instrumental examination with the exception of surgical pathology all patients were diagnosed functional disorders of the digestive system. It was found that APS in most of the patients (62.5±3.0) % did not have a clear localization and characterized by mostly moderate intensity in all age groups (74.1 ±2.7) %. Related dyspeptic symptoms as a single or repeated vomiting, defecation disorders and flatulence were the most pronounced in children of preschool age, whereas in older children, these symptoms have been observed in every fifth patient. Rebound tenderness was found in 2.5-3 times more often than defense. The combination in (10.8±1.9) % of patients the so-called “alarm signs” – defense and rebound tenderness, did not confirm the surgical pathology. Following the most significant clinical signs of APS in children with functional gastro-intestinal disorders have been identified, namely, provoked abdominal pain (74.1±2.7) %, dyspepsia (vomiting, defecation disorders) – (61.4±3.0) % and rebound tenderness (41.3±3.0) %. As the results, functional disorders do not exclude the possibility of detection “alarm signs”, such as defense, rebound tenderness, and combinations thereof symptoms in some patients with APS, which requires a more detailed examination to exclude surgical pathology and prevention of ungrounded surgical interventions.

Проведен ретроспективный анализ историй болезней 259 детей с болевым абдоминальным синдромом (БАС). После обще-клинического, клиниколабораторного и инструментального обследования с исключением хирургической патологии у всех пациентов были диагностированы функциональные расстройства органов пищеварения. Установлено, что у большинства больных (62,5±3,0) % БАС не имел четкой локализации и характеризовался преимущественно умеренной интенсивностью во всех возрастных группах (74,1 ±2,7) %. Сопутствующие диспептические явления в виде однократной или повторной рвоты, нарушения отхождения стула и газов были наиболее выражены у детей дошкольного возраста, тогда как у детей старшего возраста эти симптомы наблюдались у каждого пятого больного. Симптомы раздражения брюшины были обнаружены в 2,5–3 раза чаще, чем дефанс. Сочетание у 10,8 % пациентов так называемых «тревожных признаков» – дефанса и раздражения брюшины, не подтвердило хирургической патологии. Были выявлены следующие наиболее значимые клинические признаки БАС при функциональных расстройствах пищеварительного тракта у детей, а именно провоцируемая боль в животе (74,1 ±2,7) %, диспептические явления (рвота, нарушение стула – (61,4±3,0) % и симптомы раздражения брюшины (41,3±3,0) %. Как показали полученные результаты, функциональные нарушения не исключают возможности обнаружения «тревожных признаков», таких как дефанс, симптомы раздражения брюшины и их сочетания у части больных с БАС, что требует более детального обследования для исключения хирургической патологии и предупреждения необоснованных оперативных вмешательств.