В даній статті представлені дані індивідуального застосування математичної моделі оцінки ступеня тяжкості остеопорозу у жінок із артеріальною
гіпертензією та ожирінням, що працюють на шкідливих та небезпечних виробництвах.
Показано, що у даної категорії жінок виявлені більш глибокі структурно-функціональні
зміни кісткової тканини, порівняно з групою жінок із артеріальною гіпертензією та
ожирінням, які не працюють в умовах шкідливого виробництва (р˂0,05). Отримані
результати свідчать про негативний вплив артеріальної гіпертензії, ожиріння та
несприятливих факторів виробництва на стан кісткової тканини у жінок в постменопаузі.
Таким чином, своєчасна оцінка стану кісткової тканини, дає можливість з високим
ступенем достовірності сформувати групи ризику для профілактики та лікування виявлених
порушень дає можливість своєчасно проводити індивідуальне і диференційоване лікування
та профілактику остеопорозу, що дозволить значно знизити показники виробничого
травматизму, число пацієнток із втратою працездатності та інвалідності.
This article
presents the data of an individual application of a mathematical model for assessing the severity of
osteoporosis in women with arterial hypertension and obesity, working on harmful and hazardous
industries. It was shown that in this category of women, deeper structural and functional changes
in bone tissue were revealed, compared to a group of women with arterial hypertension and
obesity, which do not work in conditions of harmful production (p<0.05). The obtained results
indicate a negative impact of arterial hypertension, obesity and adverse factors on bone marrow
status in postmenopausal women. Thus, a timely assessment of the state of bone tissue, makes it
possible, with a high degree of reliability, to form risk groups for the prevention and treatment of
the revealed violations in order to prevent occupational injuries.
В данной статье представлены данные индивидуального применения
математической модели оценки степени тяжести остеопороза у женщин с артериальной
гипертензией и ожирением, работающих на вредных и опасных производствах. Показано,
что в данной категории женщин обнаружены более глубокие структурно-функциональные
изменения костной ткани по сравнению с группой женщин с артериальной гипертензией и
ожирением, которые не работают в условиях вредного производства (р˂0,05). Полученные
результаты свидетельствуют о негативном влиянии артериальной гипертензии, ожирения и
неблагоприятных факторов производства на состояние костной ткани у женщин в
постменопаузе. Таким образом, своевременная оценка состояния костной ткани, дает
возможность с высокой степенью достоверности сформировать группы риска для
профилактики и лечения выявленных нарушений, что позволит снизить показатели
производственного травматизма, число пациенток с потерей трудоспособности и
инвалидности.
